Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер 📚 - Українською

Читати книгу - "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Малюк на мільйон" автора Тая Смоленська, Ая Кучер. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 96
Перейти на сторінку:

— Ти даси мені розлучення? — перепитую і не розумію, що відчуваю: розчарування від того, що він так просто здався і відпускає мене, чи радість.

Сльози новим потоком з очей щоками скочуються. Дивлюся на нього й не вірю.

— Чого плачеш, дурненька? — запитує і притягує мене до себе.

Легені заповнює запах чоловіка. Я прикриваю повіки, відчуваю, як сильно стискає мене у своїх обіймах, наче не хоче відпускати, але сказати про це не може.

— Я відпущу тебе, тільки перед цим ти скажеш мені, хто батько твоєї дитини.

Я ціпенію після його слів. Напружуюся вся. Намагаюся відсторонитися, але він не дає. До себе притискає, губи його біля мого вуха опиняються.

— Не бійся, я не збираюся вбивати його, — усміхається, і мені чомусь здається, що його слова гіркотою просякнуті. — Хочу просто поговорити з ним. Попередити, що якщо образить тебе, то йому не жити.

Я мовчу. На секунду навіть смішно стає від усієї цієї ситуації. Ну чому йому в голову жодного разу думка не спала, що дитина його? Якби запитав прямо, я б не змогла, напевно, збрехати.

— Ти ж знаєш, хто батько дитини? — допитується він.

Я киваю. Усе ще до його грудей притиснута. На якийсь час забуваю про біль від опіку.

— Це був роман на одну ніч?

— Ні, — хитаю головою.

— Тоді якого біса ти не можеш сказати, хто батько дитини? Я ж обіцяв, що нічого йому не зроблю, обіцяв дати розлучення.

Його терпець швидко уривається, він відпускає мене, робить крок назад. Його руки в кулаки стискаються. Знову злий.

— Чому ти… — запинаюся, облизую пересохлі губи, не вірячи, що збираюся запитати в нього це. Але я так втомилася від його безпідставних звинувачень і презирства в погляді. Втомилася від того, що він зробив мене брудною. — Чому ти жодного разу не поставив мені запитання, чи твоя це дитина, Даміре? Чому в тебе навіть думки такої не прослизнуло? Ти бачив мою медичну картку? Ти бачив термін вагітності? У тебе все добре з математикою? — заводжуся я і вже не здатна зупинити потік слів, незважаючи на те, що туалет у ресторані — не найкраще місце для з’ясування стосунків. — Як ти смієш звинувачувати мене в зраді, думати про те, що я від іншого чоловіка завагітніла, коли був моїм першим і єдиним чоловіком?

— Що? Що ти маєш на увазі? — у Даміра між брів залягає складка. Здається, до нього все ще не доходить, що саме я намагаюся сказати.

— Ти не здатен розрізнити незайману від досвідченої жінки? — підвищую голос, серце знову заходиться, б’ється часто й сильно. Стає до жаху прикро. Я віддала йому свою невинність, а він навіть не зрозумів цього?

Вираз обличчя Даміра на мить змінюється. Він дивиться на мене по-іншому. Пробігається поглядом по моїй фігурі, затримується на животі.

— Я… Ти тоді відмовилася в басейні плавати, тому коли я побачив кров, вирішив, що в тебе жіночі дні.

Його виправдання звучать абсурдно. Навіть він сам це розуміє.

— Чорт забирай, Еліно, чому тоді, якщо дитина від мене, ти так поводилася? Чому мовчала і приховувала від мене так довго вагітність? Чому, Еліно? Чому я дізнався про це випадково? А якби мені тоді медсестра не відповіла на дзвінок і не розповіла про все, ти б поїхала і все життя від мене дитину приховувала? Чому не заперечувала, що вагітна від іншого? Навіщо все це було?

Він іде на мене, я стегнами в стільницю впираюся, бігти нікуди. Він свердлить мене злим поглядом, сердиться, а я зазнаю повної поразки. Ось і все. Секрет розкрито. Усі козирі тепер у руках Даміра, а я залишилася без нічого.

1 ... 54 55 56 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"