Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

Том махнув рукою, найближче до нього вікно відчинилося, і ворон миттю у те вікно вилетів. Джеймс ошелешено силився усвідомити що щойно трапилося.

Френк за долю секунди опинився поряд з Елінор.

- Ти в порядку? - Запитав він сестру неголосно.

Джеймс не почув її відповіді. Він не міг відвести погляд від Мартіна та Олексія. Ці двоє відійшли вбік і про щось жваво перемовлялися.

- Голово Картер, можна мені слово? - всі замовкли і обернулися на голос. Френк Арош просив уваги і Арій Картер кивнув йому. Френк перевів погляд з Голови на Олексія і зупинився на Джеймсі.

- Коли Брістоул лежав у лікарні, це сталося майже відразу після другої спроби нападу, я бачився з ним. Ми трохи підвищили тони в нашій розмові, і я вже йшов, коли побачив його очі. Вони були такі самі, як у хранителя Олексія.

Арій Картер заговорив першим. Він миттю глянув на збентеженого Джеймса і спитав.

- Не такі як зараз, чи не так, Франсуа?

Арош кивнув. Джеймсу не подобалося, як Голова дивився на нього. Начебто пожирав очима цінний видобуток. Але цей погляд майже відразу змінився на абсолютно безпристрасний. Наостанок він сказав лише.

- Я хочу знати про це все, Лютом.

Мартін кивнув головою. Арій розчинився у повітрі, як і інші до нього.

Том Колтон, лич Олексій і Мартін зібралися півколом навпроти Джеймса. Френсіс і Елінор так само стояли за спиною хлопця. Йому захотілося втекти. Де ж його милиці?

Смаглявий і білозубий Том уважно вивчав Джеймса.

- Може, він із денних перевертнів?

- Чорні очі, хранителю Колтон, - заперечив Френсіс. - У нього були абсолютно чорні очі, ні натяку на білки. - Як у хранителя Олексія, - повторив він.

- Цікаво, - озвався той і звернувся до Джеймса. - Юначе, ти колись чаклував? Застосовував магію?

Джеймс мовчки похитав головою. Він не міг уявити, щоб у нього були очі, як у людини-скелета. Тільки не в нього.

- Лютом, ти певен, що він не смертний?

- Абсолютно.

- Тоді розберися в цьому якнайшвидше. Мені було б дуже цікаво дізнатися, звідки в ньому темрява.

Олексій хитро глянув на Джеймса, від чого той сильніше втиснувся в спинку крісла. Він почував себе насадженим на вилку добре просмаженим шматком м'яса в руці цієї жахливої людини, але крім того він відчув, ніби по його шкірі ковзав дуже пильний погляд. За мить відчуття пройшло. Джеймс подумки визнав, що Арій Картер дивився на нього так само, але тому вдалося впоратися зі своїм інтересом.

- Неодмінно, - холодно пообіцяв Мартін. Олексій та Том пішли через вхідні двері. Розчинятися у повітрі тут можуть далеко не всі, подумав Джеймс.

Вони залишилися вчотирьох.

- Скоро світанок, - зауважив Мартін, і погляди всіх присутніх обернулися до вікна. Небо на сході посвітлішало.

- Ви, двоє, не зводьте з нього очей. А я намагатимусь дізнатися більше. - Мартін махнув рукою. - Ідіть. Часу мало. Будьте обережні і розкажіть все Ліліт, - додав він уже трохи м'якше, перш ніж покинути їх.

По парковці стелився низький туман. Світанок наближався. Джеймс відчував, як від втоми розколюється його голова, а зламана нога ніби збільшилася в розмірі втричі і страшенно свербіла.

Френк завів машину і блискавкою поїхав з паркування, Джеймс ледве встиг вийти за двері музею.

- Ми підемо пішки? - припустив він, проводжаючи поглядом Хонду, Елінор із сумнівом у голосі простягла.

 - Я ж казала, що все не просто.

- Було таке, - підтвердив Джеймс.

- Так от, все дуже непросто.

Джеймс пирхнув, мовляв, "що він ще сьогодні не бачив". Дівчина похитала головою.

- Як ти себе почуваєш? Переміщення буде непростим і буде краще, якщо ти запевниш мене, що почуваєшся добре.

- Пара секунд і я вирублюсь прямо тут, замерзну і помру, - зиронізував Джеймс, стомлено оглядаючись. Він змерзнув і зараз не відмовився б від якогось дива, яке зігріло б його. - Може, навіть не доведеться чекати нового нападу цього Дарко.

Дівчина кивнула.

- Тоді нам слід поспішати.

Вона простягла йому свою руку. Джеймс з обережністю торкнувся долоні Елінор. Крижані пальці дівчини наводили на думку, що не одному йому холодно, але на її вигляд не можна було зрозуміти чи було їй насправді холодно. Джеймс намагався придушити бажання стягнути з себе куртку та запропонувати її дівчині.

- Ти змерзла. Може, ти б…  - він зам'явся, намагаючись сформулювати пропозицію.

Вона похитала головою, але хлопець встиг побачити краєчок посмішки.

- Краще видихни. Буде легше.

Джеймс послухався її поради. Наступного моменту він побачив, як спалахує крихітний квадратик червоного паперу, вилітаючи з руки Елінор, і розростається до мерехтливого овалу на весь його зріст.

- Що це?