Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

Бет якийсь час робила дихальні практики, щоб якось впоратися з емоціями, які й без жодних здібностей можна було побачити на її обличчі.

Я ж намагалася зрозуміти, як ставитися тепер до метаморфів. Після інформації, що відкрилася, мені стало зрозуміло, чому могла статися війна між метаморфами і магами. Якщо припустити, що метаморфи шпигували і за магами, то ті не могли не обуритися такому зазіханню на їхні секрети.

Тож не дивно, що мені захотілося побільше дізнатися про ту війну, і підтвердити чи спростувати свої припущення:

- Тому маги почали з вами війну? Через те, що ви дізналися занадто багато їхніх секретів, шпигуючи за ними? - запитала я, висловивши свої припущення.

- Ні, війна почалася не через це, - відповів, як це не дивно, Зергус, який зберігав мовчання до цього, і продовжив: - Це сталося через те, що зникло надто багато істот з обох боків. Усі підозрювали одне одного. Але фінальним поштовхом стало зникнення принцеси Етель і якогось сильного мага, чи то спадкоємця клану, чи то претендента на трон.

Я задумалася, чи може бути так, що ті зникнення, і переслідування мене та моїх батьків пов'язані між собою. У мої роздуми увірвався голос Теодора:

- Принцесо, не забивайте свою голову проблемами, які ми постараємося вирішити, щойно виберемося звідси.

- Справді? Ви допоможете мені? - здивувалася я. Так, я знала, що принцеса, і вони прийшли за Етель, а так як я її нащадок, то тепер за мною, але те, що вони постараються вирішити мої проблеми, було приємним доповненням.

Теодор відповів негайно:

- Так. У нас теж є рахунки з тими, хто викрав Етель. А тепер до цього додався рахунок і за вбивство королівської особи, і Ваше переслідування.

- Ти так впевнений, що за всім стоять одні й ті самі люди? - запитала я, не впевнена в правильності свого припущення.

- Так, точніше, це можуть бути їхні нащадки, які продовжили справу попередників, - твердо сказав Теодор.

Тим часом Бет, яка уважно вслухалася в нашу розмову, нарешті впоралася зі своїми емоціями, і тихо запитала у Вінсента:

- У якому клані ти шпигував?

Метаморф задумався, почувши запитання, вочевидь згадуючи давні події:

- Альтаур, - сказав він, усе ж таки згадавши.

Я почула, як Бет шоковано видихнула. Точно, це ж її клан. Під час обміну клятвами вона називалася Ерабет Альтаур. Метаморфи, також пригадавши це, шоковано і з невір'ям дивилися на Бет.

Я, щоб згладити конфлікт, і остерігаючись, що наша союзниця кинеться на метаморфів, спробувала її заспокоїти:

- Пробач їх. Це було давно, напевно ще до твого народження.

Я бачила і відчувала, як у ній боролися протилежні бажання - розтерзати тих, хто посмів вивудити секрети її клану, і пробачити кривдників. Мимоволі я занурилася в її думки, і зрозуміла, що якби Бет могла, вже б напала на них, а так її стримували дані клятви. Але що, як дочекатися, поки клятви не перестануть діяти, і тоді покарати кривдників. Її остання думка мені взагалі не сподобалася. Треба якось примирити її з метаморфами, за час, проведений з усією цією компанією, я встигла прив'язатися до всіх них - і метаморфів, і Бет. І стіни, зведені навколо мого серця після зради Рікела, почали поступово танути. Тож я не можу дозволити, щоб наше спільне перебування закінчилося на сумній ноті.

Щоб якось переключити їхню увагу, я поставила питання, що хвилювало мене:

- Вінсенте, а навіщо родичам Бет знадобилося переслідувати її?

Метаморф, трохи подумавши, озвучив те, чого я не знала і навіть не припускала:

- Знаєш, тут уся справа в прагненні до влади. У дроу це один із найсильніших мотивуючих чинників, крім жаги помсти.

- Але як Бет допоможе комусь у прагненні до влади? - не зовсім зрозуміла я.

Вінсент продовжив видавати секрети спільноти дроу:

- Крім жриць і глав кланів, у них дуже цінуються сильні маги. І якщо у клані є один або кілька сильних магів, які беззастережно підкоряються Главі, то він може просунутися вгору в їхній ієрархії.

- А маги обов'язково мають бути дроу, чи вони залучають до своїх ігор і представників інших рас? - так, зізнаюся, цікаво побувати в землях цієї загадкової раси, про яку я знала дуже мало.

Однак Вінсент одразу ж розчарував мене:

- Ні. Тільки дроу. І маг має бути не просто членом Клану, а й мати кровні зв'язки з самою Головою.

- Самою? - знову не зрозуміла я. Що він мав на увазі?

- Так, у дроу матріархат, суспільством правлять жінки, - по-своєму зрозумів моє запитання метаморф, і відповів згідно з цим.

- Як цікаво, - видихнула я, не знаючи раніше про ці особливості раси дроу.

Але тут втрутилася Бет, яка з напруженістю слухала нашу розмову:

- Не дуже, - зізналася Бет, продовживши: - Суспільство дроу дуже жорстоке. У разі найменшої образи - кровна помста. Усувають не тільки того, хто образив, а й усю його сім'ю, іноді навіть клан. Жертви богам у нас норма, як і рабство. І звісно, нижче за чоловіка за становищем хіба що раби. Ну і, як Вінсент згадав, жага до влади - справді один із найвпливовіших на наше життя чинників, можна сказати, що вона в нас у крові.