Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Чаклунка з останньої парти 📚 - Українською

Читати книгу - "Чаклунка з останньої парти"

370
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чаклунка з останньої парти" автора Тамара Крюкова. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 65
Перейти на сторінку:
вихлопних газів, і повітря нечисте. А вранці буває навіть смог…

— Досить про місто, давай далі,— поквапила його, вчителька.

— І поблизу заводів вони теж не ростуть. Там середовище забруднене. І повітря нечисте. І…

— Ми вже зрозуміли, де вони не ростуть. Що далі? — нетерпляче перебила його вчителька.

— Вони ростуть в екологічно чистих місцях. Наприклад, у лісі, тому що в місті вони рости не можуть. Там вихлопні гази…

— Давай конкретніше, — сказала біологічка.

— Конкретно, ми їздили на екскурсію до Ново-Єрусалимського монастиря. Там вони ростуть, — сказав Вася.

— Я маю на увазі, які бувають лишайники? — поставила навідне питання вчителька.

— Лишайники бувають трьох видів. Як наріст. На зразок кірки.

— Кіркуваті,— кивнула Ольга Вікторівна.

— Ще, які стирчать, — сказав Вася і замовк, намагаючись пригадати, як вони називаються.

— Листуваті,— підказала біологічка.

— І кошлаті,— закінчив Вася.

Клас покотився зо сміху.

— Кущисті,— знову підказала вчителька. — Молодець! П'ять.

Клас незадоволено загудів. Друга несправедливість за день збентежила шостий «А». Лише Липочка щиро раділа за друга.

На перерві Марат Найко запитав:

— Чого це тобі всі п'ятірки ставлять?

— Уявлення не маю, — чесно признався Вася.

— А його мати всіх купила. З Америки подарунків понавозила. Тож у нас Єрмолаєв тепер круглим відмінником стане, — сказав ущипливо Ливнєв.

Раніше ніхто не звернув би уваги на його слова, але коли Єрмолаєв і на математиці, переплутавши дії, отримав п'ятірку, всі впевнилися, що Макс має рацію.

— Хлопці, слово честі, це неправда. Мама навіть не приходила в школу, — намагався виправдатися Вася, але після п'ятірки з математики його слова звучали малопереконливо.

З Ливнєва бойкот зняли. Ізгоєм став Єрмолаєв.

Дорогою додому Вася скаржився Липочці:

— Нічого не розумію, вчителі неначе показилися? З якого дива раптом усі почали ставити мені п'ятірки?

— Але ж тобі потрібні відмінні оцінки, щоб не засмучувати маму, — нагадала Липочка.

— Ти хочеш сказати, що Кіра та всі решта вирішили мене порадувати? Маячня. Цьому має бути якесь логічне пояснення.

Але логічного пояснення не знаходилося. Логіка безпорадна в питаннях чаклунства.

Липочка засмутилася не менше від Васі. Вона хотіла, як краще, а бажання знову виявилося неправильним. Якби знати, що потрібно для того, щоб усі були задоволені і щасливі! У цьому світі все було дуже складне і заплутане, тому Липочка вирішила більше не втручатися.

Тим часом події набирали обертів. І запахло смаленим.

Глава 19

Грім ударив, звідки ніхто не чекав. Виклик до кабінету директора заскочив Васю зненацька. Горе-винахідник сушив голову, у чому його звинувачують цього разу. Нагінку за мітлу він уже дістав. Нових винаходів у його арсеналі не було, а в тому, що в учителів сталося загальне потьмарення розуму і вони наставили йому п'ятірок, Вася своєї провини не відчував.

Савелій Прохорович уп'явся у Васю таким важким поглядом, що скам'яніла б і Медуза Горгона.

— Ну що, Єрмолаєв, знову порушуємо? Не живеться тобі спокійно. Що скажеш на своє виправдання цього разу?

Сказати було нічого. Вася не розумів, до чого хилить директор, тому мовчки зітнув плечима.

— У мовчанку будемо гратися? Де так ти хоробрий, а де… Як же ти умудрився побити товариша?

Вася зітхнув з полегкістю. Його вочевидь з кимось переплутали.

— Я нікого не бив, — сказав він.

— Он як? Виходить, батьки Максима Ливнєва на тебе наговорюють? Ось, будь ласка, чорним по білому написано: «Заява. Василь Єрмолаєв побив нашого сина і порвав йому куртку. Просимо вжити заходів».

Від такого віроломства Вася сторопів. Потерпілим у бійці явно був не Ливнєв, а він сам. Коли б не бабуся Августина, ходити б йому досі в синцях і саднах. До того ж він про ту бійку і думати забув.

— Та це ж коли було, — не до

1 ... 54 55 56 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чаклунка з останньої парти», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чаклунка з останньої парти"