Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Списоносці 📚 - Українською

Читати книгу - "Списоносці"

212
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Списоносці" автора Андраш Беркеші. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 123
Перейти на сторінку:
свої зауваження і вказівки.

— Добре працюють хлопці, — пробурмотів він, відсуваючи папку до Када. — Читайте! Події розгортаються! — і задоволено потер долоні.

«Старик у настрої», — подумав Када. Коронді знову почав міряти кроками кімнату. Потім зупинився перед Шолті.

— Хай зайде до мене Марія Перлакі. І подбайте, будь ласка, щоб після нашої розмови її відвезли в готель. Уранці зайдіть по неї. О десятій годині вона має бути тут. А керівників підрозділів прошу зайти до мене о дев'ятій ранку.

— Зрозумів!

Через кілька хвилин до кімнати ввійшла Марія. В руках дівчина тримала аркуш паперу. Вона подала його Када.

— Прошу, це паролі і відповіді.

— Сідайте, будь ласка! — Коронді подав дівчині руку. — Як ви провели день? Може, у вас є якісь скарги чи прохання?

— Я добре виплакалась — невелика радість ходити на кладовище. Сердешна моя мати… Вже шостий рік, як вона вмерла… Побула на її могилі, і мені стало легше. Адже раніше я навіть не думала, що коли-небудь зможу побути на її могилі. Скарг і прохань у мене немає ніяких. Чекаю ваших запитань.

Коронді сів за стіл, приготував папір, олівець.

— Насамперед я хотів би з'ясувати таке питання. Жолт Райнаї до своєї втечі в 1949 році був резидентом?

— Так.

— Отже, він теж мав свій пізнавальний номер?

— Безумовно. Спочатку тридцять другий, бо тоді ще не вдавалися до церемоній з ліками, а просто говорили один одному номери. Пізніше, коли почали застосовувати цю таблеточну систему, виникла потреба в зміні номерів, бо відраховування великої кількості таблеток ускладнювало справу. Тому, повернувшись у 1956 році до Угорщини, Жолт дістав дванадцятий номер.

— Але він теж мав виконувати ті таблетні маніпуляції, про які ви згадували минулого разу?

— Звичайно.

— Які завдання одержували агентури?

— Про завдання, які були до 1956 року, говорити не варто. Гх наслідки вже відомі. В той час діяло багато організацій. Більша частина їх викрита і знищена. Багато членів цих організацій емігрували. Що ж до тих, кого арештовано, то певна: жоден з них не обмовився й словом про організацію «Списоносці».

— Ви можете дати нам відомості, по яких ми могли б їх розшукати? Хоч вони й арештовані, але можуть приховуватися під іншими прізвищами.

— Звичайно. Після придушення контрреволюційного заколоту про організації вже не могло бути й мови. Тепер мусили діяти найсуворіше законспіровані, глибоко підпільні агентури. До певної міри змінились і завдання, хоч мета лишилася та ж сама. Влітку 1957 року, здається в червні, в Мюнхені відбулася таємна нарада. В ній взяли участь представники західних таємних служб. Угорську сторону там представляв серед інших Акош Райнаї. Про нараду я знаю тільки з слів Акоша Райнаї. Вони вважають, що період збройної боротьби минув, тепер в Угорщині немає ґрунту для проведення збройних операцій. В сучасних умовах керівники контрреволюції бачать тільки одну можливість. На їхню думку, соціалістична робітнича партія не єдина, в ній можна знайти зародки як правої, так і лівої фракцій. В цю щілину, мовляв, і треба засунути лом. Догматики повинні шарпати партію вліво, а ревізіоністи — вправо. Треба нападати на новий Центральний Комітет, обвинувачуючи його зліва в лібералізмі, а справа — в нещадності. Одні нехай нашіптують про правильність політики Ракоші і Гере, а інші поширюють чутки, що і китайці з росіянами не дуже в згоді, тому, мовляв, і нам треба послабити дружбу з Радянським Союзом. Не знаю, чи досить зрозуміло я кажу? Я не дуже освічений політик.

— Цілком, — відповів Коронді. — Коли б ви говорили і менш зрозуміло, то ми все одно в курсі справи, бо вже більше року про це базікає радіо «Вільна Європа».

— Так, їхні представники теж були на нараді в Мюнхені.

— Це радіо, до речі, дуже допомагає нам. Завжди зверне нашу увагу на те, за чим треба стежити. Політичні концепції ясні, на них довго не варто зупинятись. А розвідувальна робота порівняно з попередніми роками змінилась?

— По суті, ні. Вороги, як і раніше, засилають агентів в армію, промисловість, державний і партійний апарати, на транспорт. Гадаю, що і про плани діяльності диверсійних груп я можу докладно не говорити. Хочу зазначити тільки одне. Кожна група має розвідувальні завдання також щодо Радянського Союзу..

— Ясно. А Райнаї займається тільки угорськими справами чи, може, має ще якісь інші доручення? Чому він живе в Західному Берліні? Для цього є якісь особливі причини?

— Так, є. Райнаї займається не тільки угорськими справами. Гелен використовує його і проти Німецької Демократичної Республіки. Ви, звичайно, знаєте, що Західний Берлін аж кишить агентами різних таємних служб. Усі вони провадять підривну роботу проти НДР, а також Радянського Союзу, Чехословаччини, Польщі та інших соціалістичних держав. Саме в Західному Берліні потрібні такі досвідчені люди, як Райнаї. Старик є одним з організаторів диверсій у демократичному секторі.

— Прошу вас, Маріє, — перервав її Коронді, — напишіть завтра докладну інформацію про відомі вам канали, спрямовані проти НДР. Ви можете пригадати їх?

— Звичайно. Одну інформацію я написала ще там, у Берліні. Вона пов'язана з особою інженера Курта Цігера і з агентом під кличкою Гельмут, який працює на тому ж хімічному заводі, що й Цігер.

— Гаразд. А тепер вас відвезуть додому. До побачення!

Коли двері за Марією зачинились, Коронді заквапився до телефону. Набрав номер.

— Як справи в арештованого? Гаразд. Нехай дописує, а потім приведіть його до мене. А ми тим часом почитаємо, — звернувся підполковник до Када.


«На батьківщині мене дуже радісно зустрів Титус — по-приятельському обняв, міцно потис руку.

— Ти чудово справився з завданням, Акоше.

Я скромно посміхався і чекав ще більшої похвали. Проте мене лише підвищили в чині, але на службу не прийняли. Заробітну плату мені виплачували регулярно. За своє відрядження я одержав ще й кругленьку суму. Дуже самітним почував я себе тоді. Я написав Магді листа, просив повернутись до мене і забути про все,

1 ... 54 55 56 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Списоносці», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Списоносці"