Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

б) встановлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі з метою забезпечення повноти сплати належної суми податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;

в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі;

г) подавати постійному представнику органу державної податкової служби достовірну інформацію з цього питання, а також відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та звітності для ознайомлення.

Коментована стаття визначає порядок створення та функціонування акцизних складів. Історично поняття акцизного складу в Україні було введено Законом України від 18.11.2004 р. № 2189-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», де під цим поняттям розуміли приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий. До цього, відповідно до положень Постанови КМУ від 11.01.1997 р. № 9[274], на підприємствах-виробниках спирту та лікеро-горілчаних виробів діяли контрольні пости державних податкових інспекцій.

Кодексом визначається порядок роботи акцизного складу як приміщення на обмеженій території, де виробляються, обробляються, змішуються, розливаються, пакуються, зберігаються, отримуються чи видаються підакцизні товари, та основні положення щодо дій розпорядника акцизного складу (суб’єкта господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів). У цій статті, відповідно до покладених завдань, визначаються дії постійного представника органу державної податкової служби на акцизному складі під час здійснення постійного контролю. Крім того, у статті визначаються права й обов’язки розпорядника акцизного складу та постійного представника органу державної податкової служби (до прийняття Кодексу порядок роботи акцизного складу визначався наказами ДНА України). До положення даної статті Кодексу основним чином імплементовані норми Закону України від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», наказів ДПА України від 24.03.2004 № 160 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору» та від 14.05.2005 № 178 «Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору».

230.1. Метою створення акцизних складів є підвищення ефективності як контрольних заходів, спрямованих на запобігання та боротьбу з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, так і в цілому адміністрування акцизного податку.

Під акцизним складом визначається спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

230.2. Виходячи з визначення поняття акцизного складу, представники органу податкової служби за місцем розташування таких акцизних складів постійно діють на підприємствах-виробниках спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів. Порядок роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах регулюється також наказом ДНА України від 11.01.2011 р. № 14.

Формування необхідної чисельності працівників податкової служби та їх розподіл за відповідними акцизними складами, як правило, здійснюється регіональним органом державної податкової служби.

230.3. Окремими наказами відповідного органу податкової служби (див. п. 230.2 Коментарю до ст. 230 Кодексу) призначається конкретний його представник (представники) на акцизному складі, який (які) здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизного податку.

230.4–5. На представників органу податкової служби покладено безпосередній контроль за відпуском спирту та сплатою податку з нього. Підставою для відвантаження спирту зі спиртозаводу є видача податкового векселя на суму податку, розраховану з фактичного обсягу відвантаженого спирту.

Під час отримання спирту етилового векселедавець-виробник іншої (крім горілки та лікеро-горілчаних виробів) підакцизної продукції складає за участі представника органу державної податкової служби на акцизному складі спиртозаводу акт про фактично отриману кількість спирту етилового та проводить розрахунок акцизного податку, виходячи з фактично отриманої кількості спирту.

На підприємствах-виробниках горілки та лікеро-горілчаних виробів контроль здійснюється шляхом складання відповідних актів про фактично отриману кількість спирту.

230.6. Нормою закріплено вимогу щодо відповідності розпорядку роботи представників органу державної податкової служби режиму роботи акцизного складу, що встановлений його розпорядником.

230.7–8. Представники органу державної податкової служби на акцизних складах повинні проходити спеціальне навчання або інструктаж щодо особливостей роботи підприємств-розпорядників акцизних складів (виробників спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів), а також специфіки здійснення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та реалізацією спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів. Представники органу державної податкової служби повинні керуватися положеннями даного Кодексу, Закону України від 19.12.1995 року № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в даній сфері.

Порядок проведення такого навчання або інструктажу та його періодичність визначається центральним органом Державної податкової служби України.

230.9-10. Наказом органу державної податкової служби за місцем знаходження акцизного складу визначається режим роботи представників податкової служби на такому складі, порядок контролю за їх роботою, заходи матеріально-технічного забезпечення функціонування контрольного посту та інші умови, необхідні для забезпечення ефективного контролю.

На підставі такого наказу розпорядник видає у трьохденний термін власний наказ, у якому врегульовуються питання створення належних умов для представників податкової служби.

230.11–12. Нормами визначаються завдання представників податкової служби на акцизному складі, а також їх конкретні повноваження (у межах прав, визначених Кодексом). Основними їх завданнями на акцизному складі є здійснення безпосереднього контролю за дотриманням визначеного порядку виробництва, зберігання