Читати книгу - "Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська"

- Ти його знаєш? - оговтується першою подруга.

- Перший раз бачу, - кажу приголомшено.

Та навіть якби й бачила раніше не запам'ятала. Він якийсь безликий. Пройдеш повз і не помітиш.

Наступної миті я все розумію.

- Зупиніть! - кричу я водієві.

Від мого крику машину веде. Таксист обурюється, але не гальмує.

- Тут не можна!

- Повертаємося, - не заспокоююся я.

- З глузду з'їхала? – обурюється вже Джес, - Ті двоє можуть прокинутися. Вони нас дуже раді будуть бачити.  

Так потрібно заспокоїться та подумати. Той у чорному якщо не захоче мені на очі не покажеться. Професіонал у всьому. Інших не тримаємо. Відкидаюся на сидінні з блаженною посмішкою. Уперше повністю заспокоююся за два місяці страждань Всі сумніви, нарешті, покидають мене. Батур не залишив мене саму. Він приставив до мене непомітну охорону!