Читати книгу - "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт"

Артем 

- О, тут у вас так весело! Це що вечірка з багнюкою? Цікаво, не доводилося на подібному бувати. На пінній вечірці був, а це щось новеньке. Ну хоча б попередили, я б узяв щось на зміну переодягнутися.

Почувся задирикуватий голос з нотками насмішки позаду. Огледівся рефлекторно, хоча і так чудово знав кого побачу біля хвіртки. Тут і до гадалки ходити не треба, друга знаю дуже добре, щоб упізнати по голосу.

Та щоб його качка копнула! Денис приперся, і чому йому вдома не сиділося? Ще й познущатися не забув, прямо з порога. Все у його репертуарі. Ну чому відгукнувся на запрошення Лєри, міг же і відмовитися, і ніхто б не засмутився, я точно.

Відразу помітив, що кидає зацікавлені погляди в сторону дівчат, а особливо Рити. Моєї майбутньої дівчини, я здаватися не збираюся, вона буде зі мною.

Тимур нехай вибачить, але те дурнувате парі може забути, і вже шукати дівчину собі деінде. Прекрасно бачу і розумію, що у них з Ритою немає нічого спільного. І скільки б він не намагався розбудити між ними хоча б натяк на закоханість - нічого не виходить. Усе зводиться до звичайного дружнього спілкування із дотепними кпинами.

Що стосується витівки сестри? Я мало повірив у казки Лєри, про те що між Ритою та Денисом були стосунки. Денис і раніше демонстрував свою зацікавленість дівчиною, я це бачив, і мене цей факт сильно нервував. Але друг у відкриту ніколи не йшов, чекав коли малеча підросте, не інакше. Тому-то і ніколи не думав що він перейде до рішучих дій.

Цікаво, у нього зараз хтось є, чи він вільний як вітер? Краще б мав дівчину, бо якщо другий варіант, то можливо і наважиться цього разу почати залицятися до Рити. Останній варіант мене не влаштовує. Денис хлопець видний, не раз був свідком того як на нього самі дівчата кидалися, і мало не билися за його увагу.

Схопив за руку та притискаю до себе Риту, демонструючи що Денису тут нічого не світить. Нехай відразу розуміння прийде - чия дівчина, щоб навіть у думках не прослизнуло припущення про хоча б якісь ефемерні стосунки.

- Привіт друзі, давно не бачилися, - тим часом підходив ближче Денис, - напевно з минулого літа не перетиналися.

Це точно, вбільшості випадків ми разом проводили час на дачі, але останнім часом наші відвідини селища неспівпадали. З одного боку сумували за другом, а з іншого я ще минулого року почав ревнувати Риту до Дениса, а розуміння цього факту наздогнало мене тільки зараз.

Оце я сліпець був. Можливо якби не вся ця неоднозначна ситуація з Тимуром, та наше парі, чорти б його побрали, то я до цих пір круги намотував біля Рити - не наважуючись на рішучі дії. Простіше кажучи, можу подякувати другу за вчасно дане прискорення чарівним пенделем. Інакше до мене і досі нічого не дійшло.

- Це точно, - все ж таки мовчати не гарно, друзі ми не перший рік, тож вирішив розвідати де ж цей шибайголова проводив свій час, - щось ти пропадав, не розповіси де був, чому не навідувався в гості?

- Навчаюся в іншому місті, самі знаєте, - на мить опустивши голову розпочав, але потім ніби схаменувся та різко підняв на нас очі, - тож не завжди був час вирватися...

Ой темниш друже, ой не домовляєш щось важливе. Я тебе знаю як облупленого, дівчина замішана у твоїй відсутності. Але от питання - чи досі ви разом, лебеді кохання.

Огледівся довкола на нашу цікаву компанію. А що? Денис майстер розповідати, а якщо ще потрібно дівчат вразити, то він один з перших розпочинає говорити. Так що можна слухати у пів вуха, вловлюючи загальну суть, а деталі почуємо вже без дівочих прекрасних вушок, у себе в кімнатах.

Доречі, треба було б випровадити дівиць Марка. Вони ненормальні, інакше і не назвеш, влізли у кімнати дівчат, і вирішили що вони тут господорядувати будуть.

Ага, щоб часом. Та їх на дрібні ремінці роздеруть Рита з Лєрою, хоч якими б милими на перший погляд здавалися, але у наших каченят є стрижень, і вони тим самим стрижнем готові захищатися, навіть постукати ним по голові - відшукуючи наявність у мозку звивин.

Зиркнув на Тимура, а він стоїть в стороні, переминаються з ноги на ногу, таке враження що почувається неприший кобилі хвіст. А можливо і не просто враження, а так і насправді є.

Стас з Лєрою, судячи з їхніх обіймів - зустрічатися розпочали, а якщо ще ні, то зовсім скоро це буде. Он якими закоханими очима дивиться він на неї. Такого погляду не підробиш. Все пропав друг, і судячи із задоволненого писка - нічого проти не має такого перебігу обставин.

А ми з Ритою що? Стоїмо обійнявшись. Хоча краще сказати, я тримаю Риту в обіймах, а вона пихтить ображеним їжачком. Не можу зрозуміти у чому полягає її невдоволення?