Читати книгу - "Хочу тільки тебе, Світлана Литвиненко"

  І вона відкрилася на зустріч йому, повністю розслабившись у його обіймах. Не з чим незрівняна насолода одночасно охопила їх і стогін задоволення зривався з їхніх вуст занурюючи у блаженство. А потім вони заснули в обіймах один одного.

  З ранку Тимурові зателефонував Артем вносячи пропозицію організувати шашлики на березі річки. Тимур схвально сприйняв цю ідею і пообіцяв зібрати всіх.

-Сподіваюся, що це нашу родину знову зблизить і ми гарно проведемо час,- сказав Тимур Кірі хотів було обійняти її та знову лягти поруч та вона вислизнула із ліжка.- Тікаєш від мене?

-Не хочу від тебе ніяк тікати, але мені треба подбати про своїх перших постояльців. Забезпечити їх сніданком і тебе теж. Не можу ж я все відразу скинути на своїх батьків. Відтепер у мене побільшало обов’язків,- Кіра поцілувала Тимура,- а ти можеш ще полежати, відпочити, згадати ніч проведену разом. Вона була неймовірною.

-Повністю згоден.

  Прийнявши душ та одягнувшись Кіра була готовою йти та приступити до виконання своїх обов’язків. Та напослідок запитала у Тимура, який переглядав повідомлення у смартфоні:

-Як тобі вдається керувати своїми готелями не виходячи щодня на своє робоче місце?

-Необхідно, все правильно організувати, найняти освічених людей. Я тебе навчу хитрощам готельного бізнесу, розповім про нюанси та розкрию декілька секретів у керуванні. І потім ти у майбутньому зможеш разом зі мною з ранку нікуди не поспішати і ніжитися у моїх обіймах.

-Це хороші плани. Але зараз я покваплюся,- і Кіра зникла за дверима.

  Ще не всі прокинулися та Валентина Федорівна давно була вже на ногах і щойно побачила доньку повідомила її:

-До нас ще засилилися постояльці. Отож, у нас тепер усі номера зайняті. Навіть прийшлося відмовляти. І це у перші дні. Сподіваюся цей успіх нас буде переслідувати завжди. А ти де це пропадала? І що за посмішка на твоєму обличчі?

-Мамо, я помирилася з Тимуром. І тепер ми знову разом, по-справжньому,- Кіра обійняла маму поділившись з нею радісною новиною.

-Головне більше ніякої фіктивності,- Валентина Федорівна щиро пораділа за доньку,- ну, досить обіймів, треба зайнятися справами. Наш сервіс повинен бути на висоті.

-Згодна. Мало не забула тобі сказати, що Артем і Тимур планують сьогодні організувати пікнік на березі річки, шашлики, пиво. Так що будь із татком готові до цього. Я впевнена, що сьогодні все пройде без сварок і в дружній обстановці.

-Будемо сподіватися, а зараз треба подбати про каву для наших гостей.

  Уздовж берега річки було багато відпочивальників. Купалися, загорали, грали у м’яча, спілкувалися…

-А як ваша річка називається?- запитав у Кіри Пітер.

-Дніпро, найдовша річка України 981 кілометрів у межах нашої країни,- відповіла Кіра Пітерові, який нанизував замочене м’ясо на шампура,- ви обов’язково повинні прогулятися Києвом. Ви будете у захваті від нього. Хоча наше невелике місто у Київській області сподіваюся теж не залишить вас байдужим.

-Звісно що ні. Ваше місто все потопає у зелені і це мені дуже подобається. Та я нетерпляче чекатиму, коли Тимур нам влаштує екскурсію по вашій столиці. Ти ж приєднаєшся до нас?- запитав Пітер взявши до рук наступний кусок м’яса.

-Приєднаюся, я гадаю, що ви вже помітили, що ми з Тимуром знову разом,-Кіра задоволено посміхнулася спостерігаючи за коханим, який разом із своїм братом розводили костер.

-Важко було не помітити. Я радий за вас. Після вчорашньої відвертої розмови з боку Тимура, ми з Ніколь стали ближчими. Вона нарешті зрозуміла, що їй не повернути Тимура, і що їм не бути разом. Я кохаю Ніколь і готовий чекати скільки знадобиться, коли вона нарешті буде мріяти тільки про мене і ми нарешті одружимося.     

-Я вірю, що все буде добре.

-До речі, у тебе Кіро гарний купальник, ну, а тату прямо магнітом притягує погляд. І в Артема теж така сама татуїровка. Мабуть Віра учора правду сказала, що ти з Артемом зустрічалася? Вибач, можеш не відповідати. Це не моя справа,- Пітер і справді пошкодував, що запитав про це.

-Ми цього не приховуємо. Колись Артем і я були разом, ми навіть збиралися одружитися та моя найкраща подруга Віра перехопила у мене цю мрію. І зараз я їй навіть вдячна за це, бо мені подобається, як складається моє життя зараз.

-Моя Ніколь знайшла спільну мову з Вірою, як бачиш. Вже разом купаються у Дніпрові та засмагають. Готово,- Пітер закінчив нанизувати м’ясо,- йдемо готувати шашличок. От, якраз і Віталій Миронович на підході. Допоможете мені?

-Я залюбки,- сьогодні батько Кіри був у гарному настрої.

  До Кіри підкотився м’яч і Бед підбіг підняв його і прямо на ходу сказав Кірі.

-Я теж радий, що ви з моїм батьком разом. Тітка Люба розповіла мені вашу історію і я нормально це сприймаю,- посміхнувся Бед до Кіри.

-Дякую Бед. Твоя підтримка важлива. А де це до речі, тітка Люба? Та й Олі не видно.

-Та он де і тітка біжить,- кивнув у той бік головою Бед, а сам побіг далі грати у волейбол з новими друзями та своєю дівчиною.

  Тітка Люба у розпачі, важко переводячи подих підбігла до всіх і через силу вимовила:

-Оля зникла…