Читати книгу - "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А сліди на його обличчі, сам ударився?
— Звісно сам, налетів на пательню і кілька разів об неї вдарився.
Подивилася на слідчого, ми перетнулися з ним поглядом, і він відсахнувся від мене.
— Вимкни свій дар!
— У сенсі?
— Ти впливаєш на мене!
— У вас із головою все гаразд? Я не вмію впливати на людей.
Попри це він замкнув браслет у мене на руці. Моментально розболілася голова, а з очей і вух пішла кров.
— Ви вбити мене захотіли? — сипло запитала в чоловіка.
Він і сам зрозумів, що так у нього буде труп на руках, швидко зняв браслет і махнув комусь.
— Я допоможу вам.
— Не чіпайте мене, я вам не вірю. Ви тільки й можете що робити боляче і не вірити мені. А вірите злочинцеві.
— Це ти малолітня злочинниця, — прошипів чоловік, що одягав мені браслет.
— І що я, по-вашому, зробила? Захищалася від зґвалтування, це злочин? — він промовчав.
А я прибрала руки так би мовити лікаря. Шкірою відчувала, що це не лікар і не варто його підпускати до себе.
— І без вашої допомоги все пройде, — огризнулася. — Можна подумати, що ви знайшли вбивць моїх батьків.
— Знайшли тільки виконавця. Ти така сама, як і твій батько, божевільна. Добре, що в нього був слабкий дар, і він не міг впливати на людей. А ти створила торнадо!
— І що, хтось постраждав?
— Зараз ні, але в майбутньому може.
— По-моєму, це ви небезпечні для людей.
— Уведіть її.
— Що?! Ви не маєте права!
Мене хтось узяв за лікоть, боляче стиснувши, і повів. А через те, що на мені був браслет, який блокує магію, я мало що бачила. І фізично, і енергетично. Йшли ми не довго, почали спускатися. Ось спускалися вже довго і потім я відчула холод і вогкість.
— Посидиш тут. Поки розберуться з прибульцями. Можеш навіть не намагатися закликати магію тут вона не працює.
Тим часом у відділку. Дядько владнав справи і Ендрю взяли під варту. Він зізнався у всьому включно з тим, що це він понівечив Нірі обличчя кілька років тому. А коли вони вийшли з кабінету, то схаменулися, що мене поруч немає.
— Де Нея? — запитав дядько.
— Яка Нея? Ви були без неї весь цей час.
— Де моя племінниця? — зло запитав дядько у слідчого.
— Я ж кажу, поки ми з вами спілкувалися, її з нами не було.
— І де ж вона була і де зараз?
— Вона була з тим чоловіком, — сказав Маркус — Потім ця жінка її повела тими сходами.
— Перевертні, — зло вилаявся слідчий.
— Так, і де ж ваше начальство? — єлейним голосом запитав дядько. — Де ваш грізний капітан Ікло?
Слідчий побілішав.
— На виїзді він, не скоро повернеться. А дівка напевно пішла додому.
— Та що ви кажете, — сказав єлейним голосом дядько. — Брешете і не червонієте. Ну нічого, зараз ми розберемося з вами.
Дядько рішучим кроком пішов у бік кабінету капітана. Йому спробували перегородити дорогу. Але варто було побачити нага в істинному вигляді, як миттю розступилися. Навіть сам капітан виглянув. Зиркнув на нага, того погляд не пройняв. Але він прийняв людський вигляд.
— Якісь проблеми панове? — пророкотав капітан Ікло.
— Проблеми, шановний. І претензії до деяких ваших співробітників.
Капітан втомлено потер обличчя.
— Що вже сталося в цьому гадючнику.
— Мою племінницю, Нею, кудись забрали.
— Я можу за запахом вказати, хто до цього руку доклав і куди повів, — сказав Маркус, Рой кивнув.
Хоча до нього тулилася перелякана Ніра. Капітан кивнув. А коли йому вказали на трьох співробітників, зло оскалився. Ті побіліли до синяви.
— Попалися, — пророкотів капітан. — Хороша приманка вийшла з дівчинки. Ніра радий бачити в доброму здоров'ї. Я вже думав менше щурів. Грюн!
— Так сер!
— Цього, цього, цього і цю в камеру!
Дядько в шоці подивився, що заарештували навіть того слідчого, з яким він спілкувався.
— А що ви думали, — сказав капітан Ікло, — без його відома дівчинку забрали. Вас грамотно всіх відволікли. Так, ти тут менталіст хвостатенький?
— Ну, я.
— Допоможеш допитати. Тільки спочатку заберемо дівчинку з карцеру. Нічого їй там робити. І викличте хтось нормального лікаря! Боюся, допомога потрібна не тільки Нірі.
До карцеру пішли всією дружною юрбою навіть тітка і Ніра. Відчинивши карцер, у який мене завели, всі трохи сторопіли. Він був порожній.
— А де Нея? — запитав дядько.
— Сподіваюся, вона не кинула нас тут? — запитав один із магів, який прийшов із Маркусом та Ігнатом.
— Якщо що, я вас поверну, — сказав дядько — Мене цікавить, де моя племінниця!
— Я тут, — була за межами карцеру. — Не встигла далеко піти.
Маркус швидко опинився поруч.
— Що вони з тобою зробили? Ти в крові!
— Мені якийсь браслет на руку одягли, голова розболілася і кров пішла. А зір досі повністю не відновився.
Капітан Ікло зло гаркнув.
— Порву паршивців, антимагічний браслет на неповнолітню. Піднімаємося нагору. І чого було йти всім натовпом, — це він уже бурчав тихо.
Маркус підхопив мене на руки і сам виніс. Коли до мене підійшов лікар, я сіпнулася.
— За цього лікаря я відповідаю, — сказав капітан.
— Вибачте, звісно, але вас я не знаю. І поки що не бачу приводу особливо довіряти.
— Нея, він правду каже. Капітан заарештував уже чотирьох щурів.
— Типу мене це має заспокоїти, — пробурчала тихо.
Мене все ж таки полікували. Сказавши, що не можна на мене поки що антимагічний артефакт одягати дар все ще розвивається. Капітан особисто мене вислухав і все зафіксував.
— Чому це все сталося? — запитала в нього.
— Просто рід Лінг стоїть деяким як кістка в горлі. Ласий шматочок, який ніхто не може отримати. Всі сподівалися, що рід вимре, коли ти зникла. А рід все живий і живий. Думали що хтось із синів твого дядька з даром. На них навіть зазіхали. А потім дізналися, що дару родового в них немає. Думали дар у Ніри. А потім дізналися, що ти жива. Ти стала чітко відображатися на родовому артефакті. Мабуть дар став активно себе проявляти. А зараз коли стало відомо, що буде ще одна дитина з даром.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.