Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Всевидяча Нея" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 77
Перейти на сторінку:

— Взагалі-то троє буде.

— Що?!

— Нея!

— А що? Годі бути забобонними.

Капітан подивився на мою тітку.

— Лінда?

— А ви їй родич?

— Далекий, ну п'ятиюрідний внучатий племінник. У вас буде трійня?

— Два хлопчики і дівчинка, — здала я тітку.

— Твоїми стараннями?

— А я тут до чого? Я тільки побажала їм дару і все. А дітей вони самі робили!

Усі присутні тихо розсміялися. А тітка з дядьком стояли червоні від збентеження і легкої злості на мою зайву відвертість.

— І якщо ще діти будуть і їм побажаю.

— Врахую, — сказав дядько з усмішкою. — Сподіваюся, у тебе теж дітки з даром будуть.

— А я нікуди не поспішаю.

— Угу, — сказав тихо Маркус.

— Дядьку, а можна мені братиків побачити?

— Навіщо? — запитав він насторожено.

— Теж одарю, — буркнула не подумавши. — Це можливо?

Маги переглянулися і знизали плечима. Я подивилася на дядька, вони з тіткою переглянулися.

— Дорога, ти впевнена? Може нічого не вийти, — сказала тітка.

— Ну хоч познайомлюся з ними, якщо можна. А декого можу додому відправити.

— Ну вже ні і пропустити все цікаве, — сказав Ігнат.

Дядько порталом сходив по дітей. Коли побачила братів трохи сторопіла. Брати подивилися на мене й одразу міцно обійняли. Я тільки пискнула, як міцно вони мене стиснули.

— Високі які! Чому я тоді така дрібна?

— А дівчаткам належить бути мініатюрними, — сказав старший із братиків. — Я Таїр, брата звуть Раїль.

Я тихо хрюкнула, ледь стримуючи сміх.

— Гей, тобі точно вісімнадцять, сестричко?

— Ну я взагалі-то думала, що мені вісімнадцять два роки тому було, — сказала усміхаючись. — Поки не пішла взуття купувати і зрештою знайшла свій розмір у дитячому магазині в підлітковому відділі.

Посмішки якось миттю злетіли з облич "дорослих". А я обійняла обох братів і, заплющивши очі, захотіла, щоб у них теж прокинувся родовий дар. І що б нас із даром було більше.

— Мала ти що твориш? — запитав Таїр.

— Це ти малий, я старша за тебе. На скільки знаю.

— Що ти з нами зробила? — це вже Раїль.

— Що ти бачиш? — запитала, бо очі в нього змінили колір, судячи з того, що побачу тільки капіляри і судини.

— Це дивно, раніше потрібно було багато зусиль докладати, щоб перейти на енерговидіння. І чому тато, мама і взагалі всі місцеві стали лисими? Ти в тому числі.

— Вони не стали лисими, — я взяла руку старшого з хлопчаків і дала помацати своє волосся. — Це особливості дару білий колір для вас прозорий і ви його не бачите без лінз. Я просто до цього звикла.

Раїль спробував пройтися кімнатою і випадково зачепив кухоль.

— Якого?! — вигукнув капітал ікло — Куди кружка поділася.

Я підійшла до Раїля і подивилася на його руку. Він теж помітив, що кружка тепер у нього на шкірі. І трохи злякався.

— Розслабся. Поклади руку на стіл і просто захопи, щоб вона знову з'явилася на столі.

Кружка знову була на столі в тому вигляді, в якому й була.

— Цікаво, — сказала я задумливо. — Не думала, що предмет може перейти на шкіру.

— Уф, вимкнув дар. Ну й нагородила ти нас, сестричко. Гей, зачекай — це наш родовий дар?! — дійшло до молодшого братика.

— Так.

Після цього і старший зміг перейти на звичайний зір. І стояв грався з кружною. Сам здогадався, що вона може переходити не тільки на шкіру, а й на аркуш паперу.

— Якщо порвеш аркуш порвеш і кухоль.

— А більш великі предмети переміщуються на маленький формат?

— Так. Подивилася на магів і дістала карту з колоди.

Маги відсахнулися.

— На мені можеш показати, — сказав спокійно Маркус, — я довіряю тобі.

— Сміливий, — сказав один із магів.

— Нея не бажає мені зла і діє дуже обережно.

Я доторкнулася до нього картою, і він став уже малюнком на маленькій карті.

— Він рухається, — сказали брати в один голос.

Маркус справді рухався в карті.

— Не йди за поле, я не знаю, що буде, — попросила з переляком.

Прикрила очі й Маркус з'явився поруч. Обійняв мене за талію і поцілував у скроню.

— Я тобі вірю.

Почула, як брати картинно скривилися.

— Дитячий садок, — фиркнула на них.

— У вас знову змінили колір очі, — сказала їм.

— Колір очей — це включений родовий дар. У хлопчиків вони білі тепер, тільки зіниця знову стала чорною. А ти не пробувала вимикати дар?

— Я не вмію, — сказала трохи розгублено.

— Просто захотіти побачити світ звичайним.

— Для мене те, що я бачу і є звичайним. Я так весь час бачу з дитинства.

— Можливо так на неї вплинув перехід в інший світ, — сказав Ігнат. — Адже вона опинилася зовсім одна в чужому для неї місці. І потім її ніхто не повернув додому.

Повисло незручне мовчання.

— А може мені хтось сказати Нейтел міг забрати або отримати від мене дар?

— Ні, — сказав в один голос дядько і капітан Ікло.

— Він хоч по крові тобі й брат, — сказав дядько зло зробив глибокий вдих-видих, — але більше не частина роду. Особливо він втратив можливість повернутися в рід після спроби вбити тебе. До цього не було доказів у його причетності до смерті батька і мачухи. Але після замаху на тебе, це було останньою краплею.

— Тільки мені здається, що Нея дуже схожа на Ніру і двоюрідних братів? — запитав один із магів, які прийшли з Маркусом.

— Вам це не здається. Просто вони всі з одного роду. І вони всі схожі на мою матір, — сказав дядько. — Особливо дівчатка — майже повна копія. Краща версія мами. Пацанам більше від їхнього діда дісталося.

1 ... 56 57 58 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"