Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

з назви продукту, є паливо пічне побутове, що відповідає вимогам ГСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове (ППП). Технічні умови», яке призначене для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню. Паливо пічне побутове може містити до 80 % середньодистилятних фракцій і лише 20 % важких залишків від переробки нафтової сировини.

Паливо пічне побутове являє собою легкозаймисту рідину з температурою самозаймання не нижче 30 °Cє, належить до четвертого класу небезпеки (малонебезпечні речовини) за ГОСТ 12.1.007. Пічне побутове паливо виробляється з дизельних фракцій прямої перегонки і вторинного походження — дистилятів термічного, каталітичного крекінгу і коксування. За фракційним складом пічне побутове паливо може бути трохи важче дизельного палива за ГОСТ 305-82 (до 36 °Cє переганяється до 90 % замість 96 %, в’язкість пічного палива до 8,0 мм2/с при 2 °Cє проти 3,0–6,0 мм2/с дизельного). У ньому не нормуються цетанове і йодне число, температура помутніння. При переробці сірчистих нафт масова частка сірки в паливі — до 1,1 %.

Термін електрична енергія (активна) визначається як енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару відповідно до Постанови (Правил) Національної комісії з питань регулювання електроенергетики «Про затвердження Правил користування електричною енергією» від 31.07.1996 р. № 28.

Термін «теплова енергія» визначається як товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV.

242.1.5. У даному випадку об’єктом та базою оподаткування є обсяги радіоактивних відходів, які тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, за категоріями активності та видами (п. 247.2), зокрема:

— відходи у вигляді джерел іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру бази оподаткування — сантиметри кубічні;

- інші відходи, крім відходів, поданих у вигляді джерел іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру бази оподаткування — метри кубічні.

Також об’єктом та базою оподаткування є вартість (без урахування податку на додану вартість) джерел іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Одиниці виміру бази оподаткування — гривні з копійками.

Слід зазначити, що відповідно до інформації, наданої Держатомрегулювання ДНА України, об’єкт оподаткування (радіоактивні відходи (далі — РАВ) утворюється внаслідок провадження діяльності з використання тільки радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання (далі — ДІВ) відповідно. Наприклад, РАВ не утворюються внаслідок провадження діяльності з використання ДІВ — генеруючих пристроїв, зокрема, спектрометр енергій рентгенівського випромінювання (СЕР-01). Кожне нове радіонуклідне ДІВ, яке заплановано придбати та характеристики якого не відповідають критеріям звільнення та рівням звільнення, може стати РАВ. Радіонуклідні ДІВ, які стали РАВ, можуть припинити регулюватися як РАВ (перестати вважатися РАВ), якщо вони звільнені від регулюючого контролю шляхом припинення відповідно до Порядку звільнення радіонуклідних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 01.07.2010 № 84, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2010 за № 718/18013. Таким чином, суб’єкт господарювання у разі придбання з 1 січня 2011 року ДІВ сплачує екологічний податок у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного ДІВ, що визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. У кожному окремому випадку суб’єкту господарювання необхідно з’ясувати питання віднесення ДІВ до об’єкта оподаткування екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів в умовах п. 249.7 ст. 249 ПКУ з територіальними органами Держатомрегулювання відповідно до їх функціональних повноважень[296].

242.1.6. У даному випадку об’єктом та базою оподаткування є обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). Одиниці виміру бази оподаткування — кВт/год.

Схематично класифікація об’єктів і бази оподаткування зображено на рис. 242.1.

*3а винятком обсягів палива, вивезених з митної території України, в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України, засвідчених належно оформленою митною декларацією, мазуту та пічного палива, що використовуються у процесі виробництва тепло- та електроенергії.

Рис. 242.1. Класифікація об’єктів та бази оподаткування екологічного податку

Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну Азоту оксиди 1221 Аміак 229 Ангідрид сірчистий 1221 Ацетон 458 Бенз(о) пірен 1554343 Бутилацетат 275 Ванадію п’ятиокис 4580