Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття 📚 - Українською

Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття" автора Олександр Борисович Головко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58
Перейти на сторінку:
С. 443–447.

426

Historica Russiae Monumenta. – Petropoli, 1841. – № 3. – P. 3–4 (видавець – І.Тургенєв);

Fejer G. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus et civilis. – Budae, 1825. – P. 54.

427

Abraham W. Powstanie organizacji koscioła lacińskiego na Rusi. – T. 1. – Lwów, 1904. – S. 101.

428

Татищев В.Н. История российская. – Москва, 1963. – Т. 3. – С. 173;

Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в X – XIII ст. – К., 1983. – С. 78.

429

Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego Królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973.– S. 242;

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – С. 87.

430

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 425.

Польський дослідник Х.Граля пише, що Романа поховали в церкві Богородиці в Галичі (Grala H. Drugie małźeństwo Romana Mścisławowicza // Slavia Orientalis. – 1982. – T. 3–4. – S. 116). Нема сумніву, що автор мав на увазі Успенський собор в столиці Галичини, де 1187 р. було поховано Ярослава Володимировича “Осмомисла” (Раппопорт П.А. Русская архитектура X – XIII вв. – Ленинград, 1982. – С. 118).

431

Див.: Котляр М.Ф. Від Києва до Галича (Осередки державності у Південній Русі XII – XIII ст.) // Роль столиці у процесах державотворення. Історичний та сучасний аспект. – К., 1996. – С. 31–38, де автор висловлює доволі категоричне твердження, що до середини XIII ст. можна вести мову лише про існування Давньоруської держави. Розвиваючи свою позицію, в книзі “Галицько-Волинська Русь. – К., 1998. – С. 154–155”, історик висловлює далеко не безспірну тезу, що по відношенню до Галицько-Волинського князівства не можна застосувати поняття держава: “Справді, держава – це соціально-політична й суспільно-економічна структура з централізованою владою, спільними для своєї території та обов’язковими для всіх її частин системами адміністрації, судочинства й збирання данини (податків). Головне ж – у державі має бути об’єднана вся її територія. У випадку з Галицько-Волинським князівством усе було навпаки”. Автор цих рядків згоден з М.Ф.Котлярем про штучність тези про зміну в цей час держави Русі Галицько-Волинською державою. Перша в цей час продовжувала існувати як конфедерація численних князівств-земель. Але, на нашу думку, останні за свою суттю мали майже повний комплекс ознак держави часів удільної роздробленості.

432

Колесницкий Н.Ф. “Священная Римская империя”: притязания и действительность. – Москва, 1977.

433

Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 51;

Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968. – С. 191–192.

434

Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – С. 192.

435

Poppe A. O tytule wielkoksiązecym na Rusi // Przegląd historyczny. – 1984. – T. 75, zesz. 3. – S. 425;

Приселков М.Д. История русского летописания XI–XV вв. – Ленинград, 1940. – С. 81.

436

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. – P. 885.

437

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.

438

Головко О.Б. Титулатура носіїв державної влади на Русі в контексті середньовічних імперських доктрин // Феодалізм на Україні. – К., 1990. – С. 42–52.

439

Про формування державної території Південно-Західної Русі див.:

Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985.

440

Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – Москва, 1975.– С. 13–44;

Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – Киев, 1987. – С. 5–73.

441

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 27–28.

442

Див.: Головко А.Б. Объединительные процессы на Руси в первой половине XIII в. (на примере Волыни и Галичины) // Вопросы истории СССР. – Харьков, 1983. – Вып. 28. – С. 111–116.

443

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. С. 142–143;

Полонська-Василенко Н. Княгиня Романовая Анна // Визвольний шлях. – 1954. – Кн. 3. – С. 58–59.

444

Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. – Т. 1. – Санкт-Петербург, 1903.– С. 148–150.

445

Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – Москва, 1975. – С. 18–19.

446

Томашівський С. Українська історія. Старинні та середні віки. – Львів, 1919. – С. 89.

447

Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – С. 5.

448

“Великая хроника” о Польше, Руси и ее соседях XI – XIII вв. – Москва, 1987. – С. 145 (підготувала Н.І.Щавелева).

449

Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973.– S. 162–164.

450

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – T. 1. – Warszawa, 1846.– S. 214.

451

Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 3. – Львів, 1905.– С. 14.

452

Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 3. – С. 16.

453

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – T. 1. – Warszawa, 1846.– S. 216.

454

Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Москва, 1908.– Стб. 813.

455

Ефименко А.Я. История украинского народа. – К., 1990. – С. 76.

456

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1980. – С. 496.

457

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. – Москва, 1963. – С. 152–153;

Його ж. “Слово о полку Игореве” и его современники. – Москва, 1971. – С. 95;

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 26–27.

458

Жданов И. Русский былевой эпос. – Санкт-Петербург, 1895. – С. 453.

459

Див.: Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 3. – С. 506.

460

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 168.

461

Татищев В.Н. История Российская. – Т. 3. – Москва, 1963. – С. 174–175.

Цитату з хроніки Мартина Турського наводимо за вид.:

Можейко И.В. 1185 год (Восток – Запад). – Москва, 1989. – С. 499–500.

462

Головко А.Б. “Ромейская империя” в представлениях древнерусских мыслителей // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. – Москва, 1990. – С. 82–94.

463

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 715–716.

464

Слово о полку Игореве. – Москва, 1985. – С. 42.

465

Датування в Галицько-Волинському літопису має умовний характер, оскільки хронологічна сітка пам’ятки не відбиває часових реалій подій (Грушевський М. Хронологія подій Галицько-Волинського літопису // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Вип. 3. –

1 ... 57 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"