Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

Єва через 2 роки

Як швидко летить час. Сьогодні нашому синові Кирилу вже півтора роки. Наш маленький бешкетник радує нас з Ігнатом щодня. Ми переїхали до нашої оселі, одразу після повернення з весільної подорожі. Ми провели там майже два місяці. Насолоджувалися самотністю. Це було незабутньо. Тепер ми з Христиною займаємося будинками, дітьми. У них із Глібом через рік народився ще син. Назвали Андрієм.

Відчуваю, тепер Ігнат наполягатиме ще на одній дитині. У ньому після народження нашого сина прокинулась любов до дітей. До речі про пологи. Багров дотримався своєї обіцянки і в пологовому залі не відходив від мене ні на крок. Масажував мені спину, тримав за руку, постійно цілував у скроню. Ніколи б не подумала, що він здатний на це. Якщо чесно, я сама хочу ще дітей. Особливо доньку.

Сьогодні мій тато попросив залишити Кирила у них на ніч. Він не може налюбуватися онуком. Постійно купує йому різні машинки, літачки. Вони з батьком Ігната влаштували змагання, хто більше. Та й наші мами не відстають. Постійні покупки різного одягу почали мене трохи дратувати. Тому що він так швидко росте, що деякі речі ми не встигаємо одягнути.

Ну раз у нас сьогодні вийшов вільний вечір, то я вирішила порадувати чоловіка смачною вечерею та приватним танцем, який він давно просить.

Пишу йому повідомлення:

"Привіт рідній. Ти коли звільнишся?"

"Привіт, Білосніжка. Буду о 20.00. А що? Щось трапилося?!"

"Ні, все добре. Просто запитала. До вечора, Багров!"

Сподіваюся, він нічого не зрозумів. А мені час дістати свій темно-синій мереживний комплект спідньої білизни, яку я недавно купила. Сподіваюся, він буде в захваті.

Надвечір приготувала вечерю. Перевдягнулась, глянула в дзеркало. Ідеально. Вимкнула світло, запалила свічки. Почула звук воріт, що розсуваються, і світло фар машини чоловіка, присіла на край ліжка в нашій спальні, в очікуванні.

Багров дивився на мене не моргаючи, повільно розв'язуючи краватку у себе на шиї, потім знімаючи піджак. Очі горять, кадик смикає. Насувається на мене ходою хижака.

- Білосніжка, я чекаю на пояснення! - нависаючи з мене, посміхається.

- А що ти не зрозумів, Багров? Доньку хочу! - грайливо відповідаю, торкаючись рукою його торса через сорочку, ведучи долоню вниз. Ігнат від здивування піднімає брови вгору.

- Доньку, кажеш - покриваючи моє тіло гарячими поцілунками, - будь-яке бажання буде виконано, моя Королева!....

Кінець.

Кінець