Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Богдан Хмельницький. Легенда і людина, Петро Кралюк 📚 - Українською

Читати книгу - "Богдан Хмельницький. Легенда і людина, Петро Кралюк"

1 153
0
24.11.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Богдан Хмельницький. Легенда і людина" автора Петро Кралюк. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 112
Перейти на сторінку:
Франко. — Чи Хмельницький козацькими дітьми платив татарам за службу, сього ми, як не історики, не знаємо і досі не лучалось нам про те чувати. А що Хмельницький моливсь мощам і радився з відьмами, се, по-нашому, чей же не провина, а загальна ціха тих віків — і не такі люди тоді бували забобонні... І оп’ять-таки, задля чого прийшла д. Кулішеві охота бризнути лишній раз болотом на «козацького батька» і винуватити його переважно за такі діла, котрі не були його особистою виною, а були або загальною хибою того часу або диктувались конечністю, історичним ходом розвитку народного. Яко історик повинен же був д. Куліш дійти до порозуміння і витолкування подій історичних, а се було би довело його й до толеранції, приличної історикові»[338].

Франко навіть хотів написати три епічні драми, де би висвітлювалися важливі моменти з історії Хмельниччини. У листі до Михайла Драгоманова від 14 січня 1893 р. він писав: «Одержавши премію за драму з нар[одного] життя (мається на увазі драма «Украдене щастя», за яку Франко отримав преміальних 200 гульденів. — П. К.), я почув охоту після докторату взятися за одну драматичну роботу, на котру у мене здавна велика охота, та хочу отсе порадитися з Вами. Що би Ви сказали на мій план, написати драматичну трилогію про Хмельницького?»[339] Першу драму Франко хотів назвати «Жовті Води», другу — «Берестечко», третю — «Смерть Богдана».

У першому творі передбачалося: «Показати стан суспільності на Україні в 1647 р. — шляхту, міщан, селян, жидів, козацтво; показати, як шляхта сильна, певна свого панування, бутна, міщанство зайняте наживою і спорами релігійними — і ніхто не думає про можливість катастрофи: показати ґрунт, підготування і вибух тої катастрофи, котра змітає з лиця землі і шляхту, і жидів, і міщанських різновірців»[340].

У другій драмі, де б мова йшла про битву під Берестечком, Франко хотів у «рамах образа тої битви, що була важким кризисом в історії козацтва, показати стан і взаємодійство тих сил суспільних, що були тоді на Україні»[341].

А заключна драма трилогії давала б «інтересний аналіз моментів політичних і психологічних»[342].

Письменник почав працювати над цим епічним полотном. За свідченням його сина, Тараса, він написав деякі сцени[343]. Але так і не завершив роботу над задуманою драматичною трилогією про Хмельницького.

Проте деякі Франкові міркування щодо особи козацького гетьмана зустрічаємо в його творі «Великі роковини... Пролог перед ювілейною виставою «Наталки Полтавки» (1898 р.). Цей твір спеціально написаний до 100-ліття з часу публікації перших частин «Енеїди» Івана Котляревського, котре відзначалося на Галичині як століття української писемності. «Великі роковини...» спочатку прозвучали з театральної сцени, а потім були опубліковані в низці західноукраїнських видань — «Діло», «Руслан», «Буковина», «Літературно-науковий вісник». Вийшли вони й окремим виданням[344].

У «Пролозі...» Франко ототожнює троянців «Енеїди» із запорізькими козаками. А вершиною козацької слави вважає Хмельниччину. Персонаж «Прологу...» козак, який є учасником повстання під проводом Хмельницького, проголошує:

«Щирий батько наш Богдан У важкій годині скликав Запорожців на майдан. Тямлю ніч цю, як сьогодні! Вколо нас реве Дніпро І клекоче Ненаситець, Кам’яне гризе ребро. А в степу напроти Січі Це не хижая сова — А Кодацька лядська кріпость Свої кігті висува. У Богдана сльози в оці, Та вогонь в душі, в словах. «Згинем, браття, або вгору Піднесем свободи стяг! Згинуть — нам одна дорога, Чи в кайданах, чи в війні; Хто ненавидить кайдани, — Тому війни не страшні! Чи послабли наші сили? Потупилися шаблі? Чи в серцях ви погасили Дух лицарський взагалі?» І гучніше хвиль Дніпрових Крик козацтва заревів: «Або ляжем головами, Або виб’єм ворогів!»

Отож, Франко зображував Хмельниччину в романтичному дусі. Також він вважає, що це переломний пункт у історії України. Головний герой «Прологу...» заявляє:

«То був, браття, той розмах, Що історію Вкраїни Повернув на інший шлях».

Хмельниччина для Франка — не просто історія. Він актуалізує її, вважаючи, що революційний чин Хмельницького має послужити прикладом для нащадків великого гетьмана:

«Мовиш: «Де нам взять Богдана?» Тільки ти придатний будь На святе, велике діло! Загартуй думки і грудь! До високого літання Ненастанно пробуй крил, А Богдан прийде, як сума Ваших змагань, ваших сил. До великого моменту Будь готовий кожний з вас, — Кожний може стать Богданом, Як настане слушний час».

Те, що Франко серйозно працював над темою Хмельниччини, свідчать його наукові розвідки — передусім «Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах» (1898) і «Хмельниччина (думи, пісні та вірші)» (1910). Це ґрунтовні дослідження, де Франко проаналізував широкий

1 ... 56 57 58 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Богдан Хмельницький. Легенда і людина, Петро Кралюк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Богдан Хмельницький. Легенда і людина, Петро Кралюк"