Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер 📚 - Українською

Читати книгу - "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Малюк на мільйон" автора Тая Смоленська, Ая Кучер. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 96
Перейти на сторінку:
Глава 26

— Еліночко, ти прокинулася! — Марія Андріївна радо зустрічає мене на кухні зранку. — Сідай скоріше, ти, певно, дуже голодна, так?

— Так…

Я мнуся на порозі, бо ніяк не очікувала побачити тут Даміра. Він давно мав поїхати на роботу, час наближається до десятої години. Я навіть навмисне валялася в ліжку до останнього, щоб випадково не зіткнутися з ним.

Мені потрібен час, щоб обміркувати все почуте. Надто раптово чоловік перейшов від злості в мій бік до зізнань у коханні. А я не можу так швидко змінити свої налаштування. Не впевнена, вийде в нас щось чи це дурна витівка.

Мені так страшно помилитися! А при цьому стільки запитань у голові. Він насправді щось відчуває? Не хотів мене відпускати? Це не просто брехня, щоб мені стало краще?

Ох, як багато питань. Учора я не встигла їх поставити. Я була втомлена, виснажена після розмови в ресторані. Занадто багато всього навалилося відразу.

А ще стрес, образа на сестру, опік… Усе вилилося в те, що мене почало хилити в сон ще в машині. Тому, щойно ми опинилися вдома, я одразу ж втекла спати. Сподівалася, що цілий день буду сама і все гарненько обдумаю.

Але ні.

— Усе добре? — Марія Андріївна помічає мою заминку. — Я приготувала кашу з фруктами. Тобі ж потрібні вітаміни? Це дуже корисно для тебе і…

— Маріє Андріївно, — Дамір зупиняє жінку. — Залишите нас удвох?

— Ох, звісно. Сімейний сніданок — це так чудово.

Я сідаю за стіл, вдячно усміхаюся чоловікові. Марія Андріївна чудова, дійсно. Це добре, мати людину, яка так піклується і радіє будь-якій дрібниці. Справді бажає, щоб наш шлюб із чоловіком вийшов вдалим.

Але вона не знає всього. Й іноді від її турботи мені стає ніяково. Бо жінка обговорює те, до чого я ще не готова. Ображати її не хочеться, але й через себе переступати не збираюся.

Тому я непомітно видихаю, коли ми з Даміром залишаємося вдвох. Він знає всю правду, мені більше не потрібно прикидатися.

І це дарує несподіваний спокій. Я можу видихнути, більше не нервую та не стежу за словами. Зізнання виявилося не таким болючим, як я того очікувала.

— Доброго ранку, Еліно. Як твоя нога? — Дамір запитує, відволікаючись від телефона. — Як ти почуваєшся?

— Вже краще, дякую. Нога ще трохи ниє, але мазь, яку ти купив дорогою додому вчора, мені допомогла. Шкіра ще трохи червона, але нічого смертельного. І мене сьогодні зранку не нудить, — додаю навіщось.

Я чекаю, що чоловік зараз доїсть і помчить у справах. Але він не рухається, навіть допивши каву. Спирається на спинку стільця, уважно стежить за мною.

Мені незручно від цієї уваги. Я немов чекаю підступу, хоча й розумію, що нічого не станеться. Дамір обіцяв, що тепер усе буде інакше.

Я теж дивлюся на чоловіка крадькома. Намагаюся зрозуміти, що відбувається. На Дамірі біла футболка, спортивні штани. Жодних сорочок, краваток. Він виглядає… незвично по-домашньому.

Чоловік спокійний, розслаблений, явно нікуди не поспішає. Здається, я ніколи його таким не бачила. І від Даміра йде приємна енергетика, яка передається мені. Утихомирює, дозволяючи насолодитися сніданком.

— Я радий, — чоловік киває, наливає в склянку сік і простягає мені.

— Тобі потрібно щось купити? Вітаміни, одяг, може, для малюка якийсь? Ти скажи, можемо разом з’їздити. Або хлопці привезуть.

— Нічого не потрібно, дякую.

— Прогуляємося після? Тобі потрібно бувати на свіжому повітрі.

— Знаю.

— Ель, — Дамір зітхає, силкується тримати себе в руках. — Я намагаюся щосили. Адже ми вчора все обговорили, домовилися. Чому ти знову стаєш у позу замість того, щоб зробити крок назустріч? Чого ще ти від мене чекаєш? Я тобі зізнався в почуттях, але ти знову вибудовуєш стіну.

— Таке собі зізнання було.

Бурмочу збентежено. Я не можу пояснити свого стану. Тому сиджу мовчки, перемішуючи ложкою кашу. Намагаюся вибрати всі фрукти, із задоволенням їх жую.

Я знаю, що потрібно харчуватися правильно, це піде на користь дитині. Але так не хочеться. Здається, я зараз душу й землю продам за шматочок солодкого кремового тортика. Дуже шкідливого.

— Щось не так? — Дамір помічає моє кисле обличчя. — Ти сказала, що тебе не нудить. Чому тоді не їси?

— Не хочу, — здаюся, відсуваючи тарілку. — Обійдуся без каші.

— Еліно, їж. Голодувати — не вихід.

— А сам ти що їв? А? Не вівсянку явно. Чому ти можеш їсти й омлет, і лосося? Так-так, я все бачила. І шматочки авокадо теж. У тебе був чудовий сніданок, а в мене — вівсянка! Ти собі ні в чому не відмовляєш, а я маю страждати?

Мені відразу стає ніяково за такий спалах капризів. Підтискаю губи, намагаючись не розплакатися від сорому. Мене підкидає на емоційних гойдалках, я не можу загальмувати.

Занадто багато навалилося за один день, насилу виходить тримати себе в руках. Адже я не через вівсянку злюся, просто не розумію, як інакше виплеснути свої емоції.

Та й… Через кашу теж, гаразд. Усе так по-дурному виходить. Я чудово справлялася сама, а тепер на мене насіли з різних боків, вирішують замість мене такі дрібниці, як що я буду їсти на сніданок.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 57 58 59 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"