Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Лялька, Айрін Сторі Irene Story 📚 - Українською

Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лялька" автора Айрін Сторі Irene Story. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 110
Перейти на сторінку:
Розділ 56

Та справа, яку надіслав Анхель, нічим особливо не допомогла. Вона лише просто зайвий раз підтвердила, що люди сходили з розуму і раніше, що були жорстокими і раніше. Так, ще один якийсь «дотепник» вбиваючи людей залишав їх підвішеними чи в іншій позі у вигляді ляльок-маріонеток. Навіть в цьому теперішній вбивця не був унікальним.

- Ну, що знайшла щось важливе?

Анхель чекав на Елену біля відділка. Через п'ятнадцять хвилин вони мали виїжджати і їхати в Андалусію. Там їх мала чекати основна група агентів Інтерполу. Після цього вони всі разом мали вже нарешті знайти зниклих співробітників.

- Нічого нового. Виродки завжди були.

- Хіба не схоже на те, що у вас тут відбувається?

- Те, що відбувається у нас – це особиста помста мені через мого батька.

- Я думав, що хоча б чимось зможу допомогти.

- Якщо ми встигнемо живими знайти Альдо та Ернесто – це вже буде неабияка поміч з боку Інтерполу. Самі ми б не змогли туди дістатись.

- Ну, ми ще зараз побачимо, як ми туди дістанемось. Інтерпол теж не всесильний, і я думаю, що Макс нас буде чекати.

- Головне, щоб ми їх живими знайшли. Я не переживу, якщо через мене ще хтось загине.

- Кого ти вирішила на себе повісити, як гріх, Елено?

До них вийшли Федеріко та Фабіо.

- А де дівчата?

- Вони з нами не поїдуть. Я вирішив, що нам за тобою вистачить слідкувати, ще когось з дівчат ми не потягнемо. До того ж Патрисія буде з нами на звязку.

- Каталіна нам не простить цього.

- Що я вам не прощу?

- Елено, ми поїдемо всім вашим відділком?

До них підійшли Каталіна та Патрисія. Остання не відводила погляд від планшету, який досі тримала в руках, незважаючи на швидку ходу Каталіни по сходам.

- Трішо, ти хоча б на мить припини дивитись у свій таблет! А то так і беззубою поїдеш рятувати свого Ернесто.

- Він не мій, і я відслідковую трекінг.

- Патрисіє, тебе вже під’єднали?

- Ще від учора, Анхель. Дякую, ваші люди дуже милі.

Каталіна тримала в руках незмінну термокружку з кавою та вже вдягнула темні окуляри, хоча ще навіть не було дев’ятої.

- Каталіно, ти нікуди не поїдеш! Ми вже це обговорювали.

- Фабіо, ти напевно вчора почув виключно свій монолог, а от мою репліку ти пропустив, як завжди, повз вуха. Я сказала, що я їду – і ось це не обговорюються!

Фабіо стукнув рукою по капоту та відійшов на кілька кроків. Анхель образливо та з жалем подивився на те місце, куди поцілив Фабіо.

- Дорога буде веселою, я вже відчуваю. Коли мені пропонували працювати з вашою справою, я не знав, що це буде настільки…

- Анхель, ми їдемо одним автомобілем? Декілька- це буде вже дуже помітно?

- Елено, бажано, щоб зі мною їхала лише ти. Ну, як керівника відділку, ще буде доречним присутність Кортеса. А весь дитячий садок…

- А весь дитячий садок залишається у відділку. Дітлахи, почули? І всім так буде спокійно. Мені в першу чергу. Я не маю ніякого настрою слухати це  всю дорогу. І там нам не можна відволікатись. Окрім нас та Інтерполу в Андалусію приїде відділ внутрішніх розслідувань. Після вбивства Діаса та його сім’ї вони захотіли втрутитись.

- Так, вони мені теж телефонували. Анхель, ми їдемо втрьох. Я правильно тебе почув, Елено?

- Так, втрьох. Але двома автомобілями. Якщо нас захочуть вбити, я хочу, щоб у когось в нас був би шанс, аби врятуватись.

- Тоді їдемо трьома автомобілями.

- Ти ж казав, що не маєш автомобілю та тобі це все не до вподоби?

- Життя не питає, що тобі до вподоби, а що – ні. А от автомобіля й справді немає. Фабіо, не позичиш?

- Робіть, що хочете.

Він злегка кинув ключі Федеріко.

- Тоді їдемо в чіткому порядку. Ніхто не їде ближче один до одного  відстані трьох метрів. І, бажано, щоб у нас з вами був постійний зв'язок.

- В цьому нам допоможе геній технологій. Так, Патрисіє?

- Звісно, Елено.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 57 58 59 ... 110
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"