Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

- Ви маєте мене повідомити одразу, як тільки ця людина перетне межі МОГО міста! Ви мене гарно почули? Я хочу вбити її! Ця погань й її родина завжди ставали на шляху здійснення моїх мрій і цілей. Я знищу кожного та кожну, хто для неї важливий! Так само, як ми вбили її чоловіка, підставили її батька, ми винищимо її! Цю погань! Найкращий прокурор і бла-бла-бла… Боже! Ніхто ж до цього часу і не знає, що вона колись власноруч вбила людину! Уявляєш, Альдо, твоя норовлива королева юрисдикції колись ВБИЛА ЛЮДИНУ?! А ти, Ернесто, здогадувався, що працюєш з людиною, батько якої був частиною кримінального угрупування?! Уявіть собі тільки: він був прокурором і саджав за грати тих, з ким мав поза основною діяльністю різного типу угоди. Цікаво, правда? Але всі скоро і про все дізнаються! Якщо ця свята Елена Рівера вирішила, що зможе просто так накопати на мене компромат чи спустити на пошуки мене половину Інтерполу, то ви, мої любі  гості, першими наочно покажете пані прокурору дорогу до пекла. На своєму прикладі. Хоча, звісно, це вже їй було неодноразово продемонстровано. Насправді ці всі вбивства, переодягання в ляльок, якесь позування – це настільки затратно. Звісно, якщо б колись твоя сестричка, Альдо, не обмовилась про те, що вони разом з Матіасом надсилають у вигляді презенту Елені та у значенні нагадування для її батька цих огидних і страшних ляльок-маріонеток, то я б в житті не здогадався, яким чином цю непробивну жінку можна звести з розуму. Та вона сама як лялька! Завжди як не жива. І все в неї має бути по правилам, і все прямолінійно, і обережно, а головне – продумано. Але, звісно, її похитнула смерть чоловіка. Отже, вона його кохала. Хоча про це теж важко було сказати – Елена ніколи не демонструє свої емоцій. Це не для неї. Не її рівня. То ж ти, Альдо, ще довго будеш чекати, щоб вона якось виразила свою симпатію. Звісно, з огляду на події, ти навряд чи взагалі доживеш до того, щоб хоча б одним оком побачити Елену. То ж і втрачати нічого.

Макс с такими ж пристрастю та завзяттям міг би просто поговорити зі стіною, тому що Альдо та Ернесто були непритомні, коли їх перевезли на цей склад та прив’язали до стільців. Все, що він обіцяв зробити з Еленою, для нього це була правда. Він ненавидів її всім, що в нього залишилось від душі. Макс Мальйо направив своїх людей, щоб вони зустріли Елену та її людей ще в передмісті Андалусії. В них було завдання навіть не пускати їх до самого міста. Віддані йому люди в Інтерполі повідомили, що Макса шукають так само, як місце знаходження його заручників. Як він міг викрасти працівників, ще й з-під носу в Елени?! А ще він планував залишитись непокараним за це. Макс Мальйо не був скупим на фантазії. Але він в них відчайдушно вірив і робив все можливе, аби все сталось так, як він того хотів.

Макс стояв непорушно та не зводив очей зі своїх «колег». Викрадення Ернесто було приємним бонусом для плану Макса, хоча особисто він не мав нічого проти цього хлопчини, він навіть не був з ним фактично знайомим і бачив лише один раз. Але він знав точно, що Елена зробить, що завгодно, аби врятувати одного зі своєї команди. А от Марчена був для нього майже так само огидним та вважався непотребом в людській подобі, як і Елена. Але йому було необхідно, щоб Альдо залишився живим до приїзду Елени. Тому Макс взяв відро з холодною водою і вилив водночас на Альдо. Той у свою чергу прийшов до тями та почав важко дихати.

- Привіт, Альдо. Сподіваюсь, ти розумієш, що я тобі зараз говорю. Скоро сюди приїде твоя подружка. І мені просто життєво необхідно, щоб ти допоміг мені її вбити. Не відмовляйся одразу, адже я тебе вб’ю одразу після, і тобі не доведеться жити довго без неї.

- Пішов ти…

- Обов’язково. Одразу, як тільки з усіма вами завершу. Знаєш, не звик розтягувати якусь справу на декілька днів, а з вашою компанією якось я затримався.

- Вона тебе зупинить.

- Мертві ні на що не здатні. Запам’ятай це. Скоро тобі самому доведеться з цим стикнутись. Трошки каламбуру не завадить.

Максу прийшло повідомлення на телефон. Він посміхнувся найжахливішою посмішкою, яку супроводжував погляд абсолютно пустих очей.

- Пані прокурор та її міньйони на під’їзді. То нехай розпочнеться шоу.