Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Мені не подобається тиша, яка нас супроводжує.
Елена не помітила жодного поліцейського патруля впродовж того часу, як вони заїжджали в Андалусію.
- А де нас чекатиме Інтерпол?
- Біля в’їзду в південну берегову лінію. Там знаходиться склад, де переховують ваших співробітників.
- Анхель, чи не можеш ти зв’язатись з командою? Нехай хтось виїде нам на зустріч.
- Зараз. Тоді я маю ненадовго відключитись від спільного зв’язку, чи не так, Патрисіє?
За комунікацією трьох представників закону весь цей час спостерігала та контролювала Патрисія. Хоч вона і не поїхала разом з ними, все рівно була четвертою в їхній невеликій команді.
- Я відключу тебе від решти, але я тебе буду чути, не хвилюйся.
- Дякую, Патрисіє. Елено, зараз я дам запит на супровід.
- Добре. Федеріко, що там в тебе?
Всі три автомобіля їхали далеко один від одного. Зроблено це було для того, щоб існувала можливість маневру: якщо когось з них будуть переслідувати чи намагатись усунути, в когось з них мав бути шанс дістатись команди Інтерполу та почати штурм складу. Ніхто, окрім них, не знав, що їх їхало троє, кожен окремим транспортом.
- Я вже деякий час бачу, що за мною їдуть два автомобілі. Але поки що ніхто з них ніяких активних дій не виконував. Можливо мені здалось.
- Навряд чи. Слідкуй і надалі. І будь обережним. Якщо Анхелю вдасться, то нас зустрінуть. Як думаєш, вони тебе могли впізнати?
- Не впевнений, що хтось з них знає, хто я.
- Макс не знає?
- Для Макса я не найважливіша персона. Він зараз схиблений на тобі, а ще дуже боїться, що його схеми розкриють. І що найсмішніше, він боїться не довічного ув’язнення, а що ті, з ким він співпрацює в своєму «Шляху», його просто знищать, розірвуть. Там такі люди з ним зав’язані, ти навіть уявити собі не можеш! Так що Макс Мальйо буде намагатись врятувати свою дупу до останнього.
Елена їхала в середині ряду четвертої смуги. Вона вирішила загубитись, надійно сховатись. Чомусь їй здавалось, що ніхто не буде її вишукувати. Хоча це була абсолютно хибна думка, адже вона була ціллю номер один для Макса. Поки вони їхали, вона намагалась пригадати за весь період спільної роботи з Максом, чи були у неї з ним конфлікти чи розбіжності у поглядах. В прокураторі Мадриду їм не було коли відпочивати. Туди надходили кримінальні справи різного рівня зі всієї країни. Елена ніколи не помічала за Максом ніякого нахилу до жорстокості чи підвищеного рівня емоційності, хоч про нього й існували різні плітки. Вони були непоганими друзями з її чоловіком, інколи він навіть приходив до них в гості на деякі свята чи просто так. Вона не могла згадати, чому раптом він пішов працювати в Інтерпол. Всім завжди вважалось, що робота в прокуратурі, хоч і складна та відповідальна, але стабільна. А Макс раптом звільнився та зайнявся наркоконтролем. Тепер їй було зрозуміло, для чого це все було зроблено. Від роздумів Елену відволік сильний сонячний промінь. Він був швидкий, але дуже яскравий. На мить в неї побіліло перед очима, але їй вдалось втримати кермо та вирівняти автомобіль. Потім вона почула шум в правому вусі – Анхель повернувся в їхній спільний канал зв’язку.
- Нас зустрінуть через сорок кілометрів. Нам треба протриматись.
- Мені здалось, що мене тільки що намагались засліпити. Федеріко, тебе досі переслідують?
- Виявилось, що мені не здалось. Два автомобіля, позашляховики. Вони під’їжджають все ближче.
- Ти чув? Ще сорок кілометрів.
- Якщо мене почнуть витискати з дороги, я не знаю…
- Де ти?
- Анхель, ти поки єдиний, кого вони не вирахували. Не показуйся. Хоча б ти маєш доїхати.
- Ми всі доїдемо. Федеріко, я зараз до тебе під’їду. Нам треба помінятись місцями. А ти, Елено, перестройся в інший ряд. Попетляй. Якщо вони щось роблять, щоб тебе сліпити, то все рівно не зможуть це налаштовувати заново.
- Чому не можуть нас зустріти раніше?
- Не дивлячись на те, що в південній частині Андалусії у «Буйволів» знаходяться склади, в них там не має особливої зони впливу та прикриття. До цього територію мали б патрулювати поліцейські. Але більшість місцевих представників закону з ними дуже тісно співпрацюють. Тому нам треба протриматись ще півгодини.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.