Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава тридцять шоста 0.2 . Юля

- Гришко наш! Юлю чуєш? А цей тест просто формальність. Якими б не були його результати він наш син, — заявив мені серйозним тоном Антон щойно поклав слухавку. 

Новина про готовий тест ДНК змусила мене відчути тривогу. Думаю що будь-кому на моєму місці в такий момент стане трохи страшно. Дорогою до клініки ми обоє мовчали. Всі струни в мені натяглися. Я бачила й те що Антон теж був напруженим і нервовим. Таємно я цьому раділа. Хоч здавалося що не було б чому. Коли ми вийшли з машини чоловік міцно взяв мене за руку.
- Все буде добре! - він подивився мені в очі, а потім ми пішли до рецепції де на нас уже чекали. 

Гришка ми на годинку залишили в сусідки хороша жінка якій ми довіряємо. І в якої залишаємо сина в крайньому разі. Все ж у людини є своє життя. 
- Ось прошу ваші результати. Розпишіться, будь ласка, ось тут і тут — просила нас молода дівчина на рецепції.

Поставивши підпис ми взяли конверт і пішли на двір. У мене затряслися руки. Антон стояв та задумано дивився на конверт  який тримав у руках.

- Може відкриймо в дома? - з надією у голосі запитав у мене. Я тихо кивнула.

- Мені страшно його відкривати,  — на видиху дорогою зізнався Антон.

Я поглянула на чоловіка й легко всміхнулася. Долонею легко торкнулася його руки та тихо й ніжно проказала.
- Мені теж. Хоч я його і народила, — легка усмішка торкнулася вуст чоловіка й він охопивши мою руку своєю поцілував її легко й невагомо. Маленький безневинний жест який сказав мені більше ніж слова. Ми разом!

- Дякую Марино що посиділа з ним, З мене шоколадка! - підморгуючи сказала я сусідці. 

- Дві! - усміхнувшись відповіла вона й попрощавшись зачинила двері.

З сусідкою в нас у справді гарні відносини хороша жінка на десять років від мене старша. Ми, бувало якось попивали з нею каву в мене в гостях та обговорювали різні дрібнички.  Жінка живе сама дітей не має чоловік помер ось уже як два роки. З себе приваблива розумна та цікава особистість таких не часто зустрінеш.
Антон уже чекав на мене вдома з конвертом у руках. Я підійшла до нього з Гришком на руках й кивком голови сказала "відкривай".  У чоловіка помітно тряслися руки. Нарешті упоравшись із конвертом чоловік почав вчитуватися у зміст написаного. Його обличчя не виказувало якихось емоцій це змушувало мене хвилюватися. Нічого не кажучи Антон підходить цілує мене в лоб і при обіймаючи говорить біля вуха.

- Він наш на 99, і, 9 відсотків наш з тобою син. Перший тест був помилковим.

Я усміхаюся й на очі навертаються сльози з грудей упав камінь. Дивлюся на сина й плачу сміючись.

- Інакше ж і бути не могло? - ставлю риторичне запитання.

Гришко дивиться на нас своїми оченятами й не розуміє що коїться. Ця історія залишиться для нього таємницею. Він підросте й стане більше схожим на нас з Антоном зовні й в середні. При тому матиме щось своє та унікальне. А головне не  знатиме що його батьки дурні й повірили у те що він не їх син.  

Прийшов час вкладати сина спати. Поки я цим займалася Антон приготував нам вечерю. Хоч в обох і не було апетиту як потім з'ясувалося. Ми стояли біля вікна й дивилися на місто що все більше загорялося ліхтарями. Антон стояв позаду мене й обіймав зі спини. Ми мовчали. Просто слухали тишу. Від чоловіка пахло гелем для душу з ароматом  чогось цитрусового. Незвичним для нього, але приємний. Губи чоловіка торкнулися мого плеча. Я відчула на шкірі вологий поцілунок й гаряче повітря. На обличчі з'явилася широка усмішка. Я ще більше розслабилася в руках чоловіка настільки що він фактично тримав мене аби я  не впала.

- Що робитимемо з мамою? - запитала я раптово. Не найкращий час, але я мусила поставити це питання.

- А що ти скажеш? - запитує в мене Антон.

- Я тут до чого? Твоя мама ти й вирішуй. Мені ситуація звісно неприємна, але все ж вона твоя мама. 

- Я не знаю Юль. Мені теж не до вподоби її вчинок, — зізнається мені чоловік.

Я обернулася в  його руках так аби ми були обличчям одне до одного. Антон легким рухом заправив прядку волосся мені за вухо задумано  слідкуючи за своїм рухом.

- Давай завтра з нею поговоримо, а там побачимо що буде? - запитую у ньо торкнувшись щоки й пальцем її погладжуючи.

- Ти колись зможеш їй пробачити?  - питає в мене.

- А ти? - кидаю зустрічне питання.

Він нічого не відповідає, а лише шумно вдихає повітря. Я легко цілую його губи на кілька секунд завмираючи.

- Давай зараз не будемо думати про це. Знаю що сама почала, але не варто.

- І справді не варто зараз про це.

Антон тягнеться до моїх губ і я закриваю очі. Всередині все починає тремтіти від його дотиків. Одна рука міцно тримає за талію, а інша лежить на щоці. Мої руки на його плечах. Несподівано чоловік підхоплює мене під сідниці і я від не сподіванки обвиваю його талію ногами. З грудей виривається тихий сміх і зойк. Не припиняючи цілувати у губи Антон несе мене у спальню де обережно кладе на ліжко і нависає наді мною.

- Якщо ти не готова я зупинюсь, але скажи про це зараз доки не пізно, — говорить в сантиметрі від мого обличчя.

- Якщо ти зупинишся я тебе приб'ю, — серйозно заявляю дивлячись у його блакитні потемнілі від бажання очі.

Обличчя чоловіка торкається хижа посмішка, а після його губи з усією силою впиваються в мої. Лиш на секунду вони віддаляються аби сказати.

- Я шалено скучив за тобою!

І я теж — додаю подумки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 57 58 59 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"