Читати книгу - "Мідь та Золото, Анна Стоун"

- Добре…. Вам час уже йти. Зачекайте на мене, я заберу речі! - Крістіна раптом осіклася, вона знову прочитала думки. - Вибачте…

Альбрехт стиснув губи. В ту ж секунду, як вони прийдуть у табір, він навчиться блокувати думки.

- Ми чекатимемо на виїзді з міста. Скільки тобі потрібно часу?

- Речей у мене небагато. Я швидко!

За кілька хвилин, як Крістіна втекла, Рада з Альбрехтом пішли до місця зустрічі.

Пройшло не дуже багато часу, як дівчина приєдналася до них. З нею була тільки одна сумка, і якщо вона не зачарована, то там було не багато речей.

– Це твої речі? – скептично глянув на неї Альбрехт.

- Ну так. – щоки нової знайомої почервоніли.

- Гаразд. Все, що потрібно купимо по дорозі. Гроші є. Сідай до когось із нас. Час.

Крістіна спритно залізла в сідло, сівши перед хлопцем і посміхнулася Раді. Після того, як та вже відкрила рота, щоб обуритися, дівчина мало не розсміялася.

- Та не боїсь. Я не Цвітана.

Рада почервоніла, стрільнувши очима на Альбрехта, який нічого не зрозумів.

"Це добре. Я не дозволю нікому його в мене забрати! - подумки сказала вона, цього разу навмисно.

Крістіна кивнула і посерйознішавши, показала великий палець. Дорога до табору зайняла п'ять хвилин. Філіп та інші були раді, коли, нарешті, Гармонія повернулася. Їм не хотілося надовго знаходитися в одному місці.

Злізши з коня, Альбрехт допоміг Крістіні, і повернувся до Ради – чарівниці допомога була не потрібна.

- Поки що просто прошу. Постарайся не читати чужих думок. - сказав він, і попрямував до групки людей, серед яких був і невизнаний імператор. - Ця дівчина, Крістіна, вона телепат першого рівня. Силу свою контролювати не може. Тому, хто вміє, закриває свої думки, хто не вміє вчитися в інших. До речі, хтось вміє?

Руку підняли всі, крім Філіпа, Емми, та п'ятьох нових чарівників. Помахавши рукою, хлопець покликав усіх до них, щоби познайомити новеньку.

- Познайомтеся, Крістіна Озерна, телепат першого рівня! - повів він рукою в бік чоловіка, що підійшов. - А це Філіп де Аурельо, спадкоємець старовинного імператорського роду. Саме його була ідея відродити чаклунство в імперії.

- Ваша Високість. - Крістіна зробила щось, що нагадує кніксен. – Я рада, що хоч когось цікавить наше життя та сила.

Філіп, якого раніше ніхто так не називав, розправив плечі, і кивнув. Рада швидко представила їй решту членів загону, і дала можливість поспілкуватися з ким захоче.

Кинувши на чарівників ще один погляд, Альбрехт відвів подругу убік.

– Радар замовк. Нам більше немає сенсу тут затримуватись! Через годину вирушаємо, а поки що відправимо когось у місто купити теплі речі.

- Так, звичайно, треба допомогти дівчині. Сподіваюся вони порозуміються. – не встигла Рада домовити, як почула щось дивне.

Піднявши  брову, чарівниця подивилася на картину, що розгорталася за три метри від неї. Їхні нові чарівники розділилися на дві групи. Як не дивно, в одній були Крістіна, Міра та Настя, а в іншій – Богдан! Тіна вирішила не влазити в суперечку і відійшла вбік.

- І я зовсім не такий, як ти прочитала! І взагалі, хто тобі дозволив, копатися у моїй голові?! – хлопець був обурений та розгніваний. – А, ви… – звернувся він до односельчанок. - Чого за неї заступаєтеся?

- А не треба було хвалитися своєю силою! - склала руки Міра. - Якщо ти такий класний, то мусиш приховувати свої думки!

– А самі?

- А ми не хвалилися своєю силою! Зізнайся, тобі завидно, що хтось сильніший за тебе!

Крістіна посміхнулася, а Богдан, пихкаючи та лаючись, пішов геть. Альбрехт зсунув брови, зловивши повний не каяття погляд дівчини.

"Хочеш залишитися, проси пробачення у нього" - подумки сказав він і поставив блок.

Тепер хлопець міг спокійно зітхнути. Зрештою, у нього це вийшло. Прочитавши його думки, Крістіна потупилась і пішла шукати Богдана.

 Більше з нею проблем не було. Дівчина, присоромлена і налякана перспективою залишитися на вулиці, слухняно виконувала вказівки Гармонії та Філіпа.

Думка про поділ загону почала відвідувати Альбрехта все частіше, адже з новенькими вони не могли зупинятися у готелі. Відразу про це дізнається Гордій.

Вони збиралися розділитися невдовзі, а поки вчити новоявлених чарівників усьому, що самі знають та вміють.