Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

Ранок понеділка нас "порадував" дощем і вітром, тому на тренуванні лаялась навіть я, хоч зазвичай цього ніколи не роблю. Схоже, що товарищуючи з хлопцями, я набралась у них поганих звичок.

На контрольній роботі я знала відповіді мйже на всі питання. Безсонна ніч не пройшла дарма. Хоч я і почувалась стомленою, але контрольну  все ж написала добре. Принаймні я так думала.

Щойно ми поздавали наші роботи, як двері в аудиторію різко відчинились.

- Всі кадети бігом в арсенал! Одержувати зброю і бойові обладунки! сталося кілька проривів монстрів Безодні. Війська королівства зайняті найбільшими,  а нас відправляють розбиратись з найменшим, - Схвильовано повідомив один із старшокурсників.

- Не могли ці монстри на годину раніше прорватись? Не довелося б писати цієї бісової контрольної. Краще вже мати справу з монстрами Безодні, ніж з отими всіма датами, - почав обурюватись Калеб.

Поряд вилаявся Крістіан Дрейк. і не тільки він. Навіть професор Корвін вилаявся. Схоже, що з гарними манерами в нашій академії так собі.

Минулого року мій дід брав мене собою, коли ходив полювати на монстрів до Проклятого лісу.

Я мала уявлення про те, як битися з тими потворами. Це було не так вже й важко. Головне, щоб нам не трапились надто сильні монстри.

Всі кадети поспішили одержувати свої бойові обладунки і зброю. Калеб справився одним із перших.

Мій дуже сміливий товариш не міг дочекатись, коли вже він зможе зіткнутись з монстрами.

- Це ж чудова можливість заробити кругленьку суму грошей. Ви ж знаєте, що можна продавати частини тіл, впольованих тобою монстрів? Я планую сьогодні добре заробити грошенят, -  Промовив Калеб, потираючи руки.

- Він невиправний! - Важко зітхнувши, промовив Тімаріус.

- Будь обережний, друже, - попередив його Алекс.

 Одержавши свої бойові обладунки, я пішла у нашу кімнату. Хвилювання перед цим небезпечним завданням наростало з кожною хвилиною.

Перевдягнувшись, я вийшла у коридор, де відразу натрапила на Крістіана Дрейка.

- Коротуне, не геройствуй. Будь обережним і розважливим, - промовив він, поклавши мені руку на плече.

- Я завжди розважливий. Не хвилюйся за мене, Дрейку.

- Якби ж я міг не хвилюватись...

- Припини так до мене ставитись. Навіть моя мама так за мене не хвилювалась, бо вона знала, що я - сильний і вірила у мене. Повір і ти... Бережи себе, Крістіане.

- Берегтиму. І ти бережи себе, Коротуне.

- Я вже постараюсь.

Почувся голос професора Корвіна. Він наказав нам вишикуватись. Поки маги - портальщики налаштовували координати порталів, нас розділили на групи і пояснили наші задачі.

Я потрапила в одну групу з Крістіаном і Тімаріусом, Алекса розприділили допомагати лікарям і цілителям з евакуацією поранених, а Калеба відправили до старшокурсників, щоб вони наглянули за ним і не дали наробити дурниць, як під час нашого минулого завдання.