Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

Вийшовши з порталу і роззирнувшись довкола, я дуже швидко зрозуміла, що полювання з дідом на монстрів у лісі - це одне, а проприв монстрів в селищі - це зовсім інше.

З усіх боків доносились крики і плач, багато будинків було зруйновано, а деякі з них горіли. Люди були нажахані і шоковані тим, що сталось.

- Торенсе, не спіть! Ви з Ділом займетесь отим червоним монстром. Його називають Гурей. Будьте обережні, бо він використовує вогонь. Всі інші за мною, - Командував професор Фобос, який сьогодні керував нашою групою.

Ми з Ділом переглянулись.

- Що будемо робити? - Поцікавився у мене одногрупник.

- Я схоплю цього страшка своєю магічною лозою і триматиму, а ти - бий з усієї сили, - промовила я, активуючи магію.

- Домовились, - відповів здоровань, готуючись нанести удар.

Моя чорна лоза почала обвивати тіло монстра і йому це дуже не сподобалось. Чудовисько почало вириваись і невдоволено гарчати.

- Обережно він може дихати полум'ям! - Нагадав мені Діл.

- Схоже, що цей монстр вже виснажив свій магічний резерв і йому потрібен час на відновлення.

- Чому ти так вважаєш?

- Він розлючений і дуже старається звільнитись від моєї магічної лози. якби він міг, то вже б скористався своїм полум'ям, - відповіла я.

Чорна лоза все щільніше обвивала червоного монстра, знерухомлюючи його.

- Готуйся Діл! Довго я його не втримаю. Страшко починає скаженіти від люті! - Крикнула я своєму напарнику.

Чудовисько вигиналось, крутилось і голосно вило. Мені доводилось докладати все більше зусиль, щоб втримати його.

Зібравши свою магію, Діл атакував. Його удар досяг цілі. Монстр завив ще голосніше і почав битись в агонії.

- Перший є! Відпускай його, Коротуне! - Гукнув мені Діл.

- Проткни його мечем, Діле. краще перестрахуватись. Хто - зна на скільки він живучий, - порадила я.

- Діл не став сперечатись і загнав свій меч в тіло чудовиська. Лише після цього монстр перестав звиватись і затих.

Я відпустила його і видихнула з полегшенням. Тепер точно можна сказати, що перший монстр у нас вже є.

- А це було не так вже й важко, -  заявив Діл.

- Не розслабляйся, друже. Просто це був один із слабших монстрів, ще й виснажений... Далі може стати значно важче, - попередила я здорованя.

Я роззирнулась довкола у пошуках своїх друзів. Крістіан Дрейк разом із професором Фобосом били великого, зеленого монстра, що виявився дуже сильним. Ми з Ділом приєднались до них, щоб допомогти.

Дрейк невдоволено поглянув на мене, але промовчав. Я знала, що йому не подобається те, що я втрутилась у бій з таким небезпечним чудовиськом, але я - такий же бойовий маг, як і він. Пора йому вже звикнути до цього.

Я захопила монстра своєю лозою і фактично знерухомила його. Користуючись моментом, Дрейк атакував його своїми чорними блискавками.

Виглядало це дуже ефектно. Яка ж у Крістіана гарна і водночас сильна та небезпечна магія.

Монстр був надто великий і міцний, тому Дрейк атакував його знову і знову, поки той не ослаб.

Ще одним ударом Крістіан зміг добити зеленого монстра. Помітивши, що чудовисько більше не ворушиться, я прибрала від нього свою магічну лозу. 

- Дрейк, Торенс і Діл - ви молодці. А зараз допоможіть вашим одногрупникам добити того водяного монстра ліворуч, -  промовив професор Фобос, уважно роздивляючись все навкруги.