Читати книгу - "Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах"

Ніч минула тихо, переривалася лише звуками Африки. Кричали мавпи в високих деревах на річковому березі, позаду залізниці, розгойдуючись і ламаючи сухі гілки. Самотня сова ухала десь вдалечині… Іноді виявляв свою присутність який-небудь хижий звір. Тиша часто переривалася низьким виттям гієн, від якого холонуло серце, і дзявкотінням шакалів, схожим на собачий гавкіт, — але лише на коротку мить, щоб потім ці звуки, подібно до привидів, зникли в чорній, бездонній глибині ночі.

Зі сходом сонця можна було сказати, що ще одна ніч минула без пригод. Вони розвели багаття, заварили собі чай, а потім, у світлі сонця, рушили назад.

Навколо табору солдати готувалися розчищати велику територію, там штабелями лежали предмети першої необхідності. За чутками, чекали серйозних підкріплень. Б'юкенен: «Думка про те, що ми незабаром вступимо на землю ворога, надихала нас».

84

Понеділок, 27 грудня 1915 року

Павел фон Геріх бере участь у параді перед царем під Волочиськом

Вітряно. Сніг упереміж з дощем. Температура трохи вище нуля. Ось уже кілька днів вони готуються до великого параду, начищають усе до блиску, лагодять і укомплектовують. Вони побачать царя, і цар побачить їх. Останнє досить сумнівно. Після півроку безперервних боїв, маршів і насамперед відступів солдати виглядають дуже пошарпаними. Багато хто взагалі нагадує озброєних волоцюг. Усього бракує: багнетів, патронних сумок, ременів для гвинтівок, кокард, чобіт, так, навіть чобіт. Те, що у багатьох немає взуття, просто жахливо, тим паче зараз, у зимовий час. Траплялося, що солдати через це стріляли самі в себе.

Так що демонструвати, як насправді виглядає полк, ніхто й не збирався. Що робити? Позичили чоботи і форму у новачків, чудово екіпірованих рекрутів, які щойно прибули після навчання і не встигли опинитися в строю. Цих напівроздягнених новачків тепер сховали куди подалі, а пару чобіт ділили на всю роту, узуваючи їх по черзі, якщо виникала така необхідність. Їх взуття та шинелі з радістю одягли на себе ветерани.

І ось полк вирушив у дорогу. Дорога була втоптана, глиниста. Прокрокувавши вісімнадцять кілометрів, вони прибули на місце параду. На годиннику вже дванадцята. Їх зустріли звісткою, що цар запізнюється. Тож фон Геріху і решті нічого не залишалося, як стояти і чекати, на вітрі, під дощем. Вони курять і сердяться, сердяться і курять.

Час спливає. Сонце зовсім зникло за хмарами.

Тут пролунали вигуки, що цар прибув. Цар! Час — п'ята година. Фон Геріх бачить, як Микола II галопом проскакав повз них у сіреньких сутінках. Людина із загостреною, доглянутою борідкою вітає своїх солдатів, і солдати вітають його. Він дякує їм за мужність. Деяких нагороджують медалями. Один з них — Павел фон Геріх. Він гордий і щасливий. За 45 хвилин усе закінчується, і цар зникає. Солдати і офіцери квапляться. Дорога додому, у частину, перетворюється на блукання по коліно у крижаній глині.

Подейкують, що їх перекинуть. Одні кажуть, що на фронт до Прибалтики. Інші — на кордон з Румунією.

1916

Це війна. Не близькість смерті, не багряний сліпучий феєрверк снарядів, що зі свистом падають на землю, але відчуття того, що ти маріонетка в руках невідомого лялькаря, — ось від чого іноді завмирає серце, ніби сама смерть стискає його своєю рукою.

Хронологія

10/1 Початок російського наступу у Вірменії. Деякі успіхи.

Січень Російські війська входять до Персії.

21/2 Початок німецького наступу під Верденом. Значні успіхи. Бої тривають до листопада.

4/3 Велика Британія і Франція ділять між собою німецьку колонію Камерун.

6/3 Верденський бій досягає розмаху й охоплює лівий берег ріки Маас.

9/3 Німеччина оголошує війну Португалії. (Країни раніше билися в Африці.)

17/3 Перервано п'ятий італійський наступ у Ізонцо. Незначні успіхи.

20/4 Початок так званого Пасхального повстання в Ірландії.

29/4 Капітуляція британського корпусу, обложеного в Ель-Куті.

14/5 Наступ Австро-Угорщини на плато Азіаго в Альпах. Деякі успіхи.

31/5 Великий морський бій у Скагерраку.

1/6 Османський наступ у Вірменії. Усе літо тривають важкі бої з російськими військами.

4/6 Початок Брусилівського прориву на Східному фронті. Значні успіхи.

1/7 Масштабний наступ англійців і французів на річці Соммі. Бої тривають до листопада.

6/8 Шостий італійський наступ на ріці Ізонцо. Деякі успіхи.

9/8 Італійські війська захоплюють Горицю на фронті на Ізонцо.

14/8 Мирні ініціативи Папи Римського. Жодної реакції.

28/8 Румунія оголошує Австро-Угорщині війну. Потім оголошують війну Німеччині.

29/8 Початок румунського наступу в Трансільванії. Деякі успіхи.

14/9 Сьомий італійський наступ на ріці Ізонцо. Жодних успіхів.

4/10 Початок німецького та австро-угорського контрнаступу в Трансільванії.

10/10 Восьмий італійський наступ на ріці Ізонцо. Жодних успіхів.

1/11 Дев’ятий італійський наступ на ріці Ізонцо. Незначні успіхи.

27/11 Значні успіхи росіян у Персії.

5/12 Столицю Румунії Бухарест захоплено німецькими і австро-угорськими військами.

12/12 Мирну ініціативу Німеччини відхилено державами-супротивниками.

85

Субота, 1 січня 1916 року

Едуард Мослі бачить схід сонця над Ель-Кутом

Це називається the stack, купа. Укладені штабелем мішки з борошном, заввишки чотири метри, на яких улаштовують спостережний пункт. Огляд звідси чудовий. Можна бачити все до горизонту, стежити за османськими військами, які облягають місто на півночі. Купу мішків складено посеред того, що називають Форт, — великий, обнесений стіною простір на північно-східному кінці британських укріплень навколо Ель-Кута.

Едуард Мослі знаходиться в Форті з учорашнього дня. Його прислали сюди керувати вогнем, на зміну пораненому. Дорога була довгою і небезпечною. Йому довелося пробиратися майже три кілометри окопами. Усюди чатують ворожі снайпери, які стріляють по всьому, що рухається. Оскільки Форт — місце ізольоване, їжа тут огидна навіть на думку Ель-Кута. Тут почали забивати тяглову силу (до улюбленого коня Мослі, Дон Жуана, ще не дісталися), тому солдати, які стояли ближче до міста, часто отримують на обід конину. Тут таке зустрічається рідше. Занадто довгий шлях.

Мослі прокинувся за півгодини до світанку. Він і другий керівник вогнем на купі по черзі поснідали. Зранку вони їдять звичну їжу: рис і тушонку, потім п'ють чай.