Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Агент №13 📚 - Українською

Читати книгу - "Агент №13"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Агент №13" автора Андраш Беркеші. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 102
Перейти на сторінку:
враження. — Так, я стомився. Але не хочу, щоб син мій жив з думкою, що його батько зрадник. Я не благав залишити мені життя. А тепер ви можете спокійно кінчати зі мною. Задум умертвити мене не вдався. Зараз уже ніхто не зможе ствердити, що мене вбили невідомі. Магнітофонна стрічка збереже голос Вальтера Герцога, його розмову й потрапить до надійних рук. Ті, кому це потрібно, знатимуть, хто зрадник, хто вбивця і хто перешкодив мені виконати завдання. Тепер мене вже не цікавить і те, що ви чинитимете далі, куди втечете.

Герцог завагався. Він зрозумів, що потрапив у пастку, до того ж у таку, з якої нелегко вирватися. Власне, він одержав по заслузі, бо добре знав, з ким має справу. Адже Шлеззіг теж його попереджав: «Будьте дуже обережні, Вальтер: Губер хитрий, мов змія. Дійте не кулаком і не зброєю, а розумом».

«Мені запаморочила голову ненависть», — майнуло в голові. Безпорадно стояв і дивився на апарат, не знаючи, до чого вдатися. На таку ситуацію не розраховував. Але найгірше полягало в тому, що Браун та його співробітники таки помилилися. Всі ознаки підтверджують, що Губер не зрадник. Який же він дурень, що повірив Браунові! Хіба не можна було передбачити, що Браун і Шлеззіг хочуть знищити Губера з особистих причин, до того ж зробити це за «залізною завісою», щоб відвести від себе найменшу тінь підозри. А тепер вони від усього відречуться, може, й подадуть на нього ж рапорт. Можливо й таке, що вони якимись обхідними шляхами вже повідомили угорські органи, виказали його разом з Єллінеком і таким чином звільняться не тільки від Губера, але й від них, живих свідків.

— Де магнітофон? — глухо запитав він.

— Невже ви гадаєте, що я вам це скажу? Кінчайте зі мною поскоріше і рятуйтеся, доки не пізно.

Ці рішучі слова ще більше спантеличили Герцога. Невже цей ще не зовсім старий чоловік і справді не хоче жити?

— Послухайте, — почав він. — Ходімо за магнітофоном, а потім поговоримо.

— Я не маю про що більше з вами говорити, Герцог. Не бійтеся, стріляйте. Напевно, вам пообіцяли за це кругленьку суму.

— Годі прикидатися! Хочете, щоб я вибачився перед вами за розповідь про Грету? Щоб зізнався, що то був недоречний жарт?

Губер мовчав.

— Підводьтеся хутко! Підемо за магнітофоном…

Цієї миті на терасі почулися швидкі кроки, і до кімнати вбігла Ліза.

— Пане Губер!.. Пане Губер, біда! — гукала вона, хапаючи ротом повітря і важко дихаючи. Побачивши Герцога з пістолетом у руці, вона зупинилася як укопана.

— Що трапилось, пані? — спитав Губер.

— Лихо! — відповіла Ліза. — Велике лихо! — І вона по-дитячому підняла догори обидві руки, показуючи, яке велике сталося лихо.

— Станьте поруч з Губером, — холодно наказав Герцог.

Ліза покірно підійшла до Губера, все ще важко дихаючи.

— Ну, що там таке? — спитав Герцог.

— Я можу це сказати лише самому панові Губерові, — з гідністю відповіла жінка.

— Е ні, ви скажете й мені, — погрозливо промовив Герцог і зробив крок уперед.

— Досить уже з вас дурниць, Герцог, — відрізав Губер. — Скажіть йому, пані, що скоїлось.

Тільки тепер вони обоє помітили, що Ліза тримає в руці телеграму, яка рясніла видрукуваними на машинці літерами.

— Ви розумієте по-угорськи? — звернулася жінка до Герцога.

— Ні, — відповів той.

— Тоді я вам перекладу. — І Ліза почала повільно читати текст «телекса»:

— «Полковникові Ерне Карі. Наказую негайно арештувати західнонімецького громадянина Отто Губера та кореспондента агентства Рейтер у Відні Вальтера Герцога. Негайно відправляйте їх у Будапешт. За дорученням міністра внутрішніх справ, генерал-майор Годоші».

— Будь ласка, тепер прочитайте самі. — І Ліза передала телеграму Губерові.

Той прочитав. Ліза переклала все точно.

— Погляньте, Вальтере. Сподіваюся, що своє прізвище ви впізнаєте і по-угорськи?

Герцог узяв «телекс» і уважно розглянув його. «Вальтер Герцог», — прочитав він про себе. Поруч побачив і прізвище Губера. Отже, його припущення підтвердилося. Браун таки не забарився з своїми діями.

— Як це потрапило до вас? — запитав він жінку.

Ліза ображено відвернулась:

— Вам я нічого більше не скажу!

— Виходить, — з легкого іронією промовив Губер, — ви все-таки як слід не вивчили ситуацію. Бо ж, коли хочете знати, пані Ліза довірена особа полковника Кари, а разом з тим і моя співробітниця. Може, ви хоч тепер зрозумієте нарешті, яких дров ви наламали. І втім, якби ви уважніше розглянули список агентів, то помітили б, що тринадцятий а них не розшифрований. А звідси вже легко можна зробити висновок, що список був підготовлений для неї, бо матеріали треба ж комусь збирати, чи не так?

— Майте на увазі, — перервала Ліза. — Я згодна на це тільки за умови, якщо ви дасте обіцяні тисячу доларів наперед. Меннел мене обдурив, царство йому небесне.

— Ви їх одержите, пані.

Герцог був уражений почутим. Мимоволі згадалися слова Адама Рустема, які він сказав про Шалго. Що ж, усе правильно. В наші дні навіть папа римський може стати більшовицьким агентом. Правда, старий Рустем висловив цю думку трохи інакше, але зміст той самий. Герцог відчув, що починає вловлювати взаємозв'язок. Губер геніально втерся у довір'я полковника Кари. Він завербував цю жінку і приготував для неї список агентів. Он воно що! Але як логічно, чорти б його забрали! Логічно й те, що розповів Губер про своє повідомлення телексом. Адже Браун добре знає — Меннела втопили, чи принаймні з ним сталося щось подібне. Губер згадав про уламки автомобіля, і Браун повинен був зрозуміти, що операція наштовхнулась на якісь непередбачені перешкоди, тому машину довелось продати. Ця сволота в Бонні й Гамбурзі готова перегризти одна одній горло. І завжди знаходяться йолопи, яких вона використовує для своєї брудної роботи. Як ось, наприклад, і його, Герцога. Але так просто він не здасться! Для нього воля так само жадана, як і для Брауна чи Шлеззіга. Вихід

1 ... 57 58 59 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Агент №13», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Агент №13"