Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Ви не могли б мені дати хвилинку або хоча б відвернутися ? - Сара відчула, що її щоки знову палають.

- Ні, вона не впорається, Павук має рацію, - ніби не помічаючи ні її, ні її наготи, похитав головою Хелл, навіть не думаючи виходити. - Її усмішка, ці ямочки, рум'янець. Ніхто не повірить!

- Та вже, суку володарку їй не зобразити, - з такою ж задумою додав Ксан.

Плюнувши на умовності, пригнічуючи збентеження, Сара почала нервово одягатися прямо при них.

- Чому у мене таке величезне неприємне відчуття омани?! - войовничо піднявши підборіддя, дівчина обвела їх скривдженим поглядом.

- Хотілося захистити тебе від лайна, - знизав плечима Павук. - Але не вийшло. Ми могли б використати гармату, але це приверне сили з-під ковпака, а «полювання на монстрів» нам зараз ні до чого. Своїми резервами, навіть із залученням дегів нам не впоратися вже надто надійно укріплений цей північно-західний Остін, хай їм грець. Щоб туди потрапити, потрібно щоб вони самі тебе впустили. Тут у декого виникла думка використати тебе , але я особисто проти. Якщо вже обирати між тобою та Івом, я природно виберу тебе.

- І яка була ідея? - зацікавилася Сара, інтуїтивно і безпомилково втупившись на Ксана. - Твоя?

- Ага. Перед такою укомплектованою моделлю як ти - відчинилися б будь-які двері, питання в тому, змогла б ти зіграти ту кого треба. Потрібна повія, мисливиця, яка за дорого продає свої принади. Адже я висловлююсь не надто різко? - зиркнув він на брата . - Твій коханий забороняє нам грубо виражатися в твоїй присутності.

- А що якщо мною будеш керувати ти? - Сара зустрілася поглядом з Павуком. - Ів одного разу так робив, коли вистрілив моїми руками в тирі. Інтонацію, повадки потрібного образу ти зможеш передати краще за мене.

- Цікаво звідки ж у мене такий досвід? - скривився Павук.

- Просто ти розумний та кмітливий , - посміхнулася дівчина з ніжністю.

- Згадав твою історію про троянського коня. Мабуть, зробимо ось як.

    Її свідомість немов сховалася за його спиною. Вона все розуміла, чула і навіть відчувала, тільки її тіло зараз підпорядковувалося Павуку. Зупинивши бронетранспортер, з потрібною мімікою Сара подала сигнал відкрити їй ворота. Якимось чином арахноід вгадував поведінкову модель  аморальної   падлюки, якою б Сара навіть якщо б захотіла - не змогла б бути.

Вродлива, затягнута в облягаючий комбінезон дівчина, зухвало виставляючи  свої принади, справила враження. За відчиненими воротами збуджених самців було навіть більше ніж достатньо.

- Салют, хлопчики! - проспівала Сара солоденьким обіцяючим голосом. - Бачу, не чекали, але я люблю робити приємні сюрпризи. Хочу попередити відразу, - тут її тон став жорстким та холодним. - Безкоштовно розпущені руки - зайва кінцівка. Я під особистим патронатом Гедеона, так що якщо надумаєте грубіянити , з вас запитають за всією суворістю. Дівчина я прискіплива, дрібницями мене не зацікавити. Якщо є чим здивувати, приголублю як годиться, - Сара спокусливо погладила себе по стегнах. – Дасте дівчині притулок на день?

- Хоч на три, - вишкірився здоровенний чолов'яга, і якби не контроль Павука, побачивши цього огидного чоловіка Сара одразу покрилася б мурашками від жаху. - Я Хенк, командор форту Остін. Ласкаво просимо, солодка.

- Хм, люблю сильних чоловіків, - грайливо посміхнулася дівчина, застрибуючи назад в бронетранспортер, щоб заїхати всередину.

Троянський кінь прибув на місце!

- Отже, мене нагодувати, напоїти, та почнемо веселощі! - весело кинула Сара, розкуто пробираючись серед натовпу чоловіків, що пожирали її голодними похітливими очима.

Більшою мірою вона тільки вдавала що їсть, але нетерплячі одержимі жаданим передчуттям самці цього навіть не помічали, подумки мацаючи її спокусливу фігурку.

- Так що, у вас є чим мене здивувати, хлопчики?

- Вдало заїхала, моя богиня, у нас є що тобі показати, - командувач, мабуть претендував бути першим, вже обіймаючи її своєю волохатою лапою. - Приведіть полоненого! Не думаю, що тебе можна вразити камінчиками або здобутими консервними банками, - чекаючи, сказав Хенк трохи ледве не облизуючи її вухо. - Але у нас є ручний арахноід. Тепер ми знаємо, як відловлювати цих тварюк і перетворювати їх на своїх рабів.

- Хм, мені б такий раб не завадив, - широко посміхнулася Сара, всім своїм виглядом демонструючи перевагу та владу над слабкою плоттю.

... Дикий льодовий вереск відразу чотирьох арахноідів пролунав одночасно з появою закутого Іва. Забившись під стіл, як і було домовлено, закривши очі , Сара просто чекала, змушуючи себе не прислухатися до пісні смерті, до якої додавалися крики та постріли. Вона знала, що Павук і його брати уб'ють тут всіх до єдиного, вона відчула це, коли той громила доторкнувся до неї.

Спускати подібне Павук нікому не збирався , і це не було його особливою жорстокістю, арахноід сприймав це як необхідні правила виживання. А вона мала прийняти свого хлопця таким, яким він був, навіть серед гори трупів.

   Через якийсь час, витягнувши її з-під столу, перш ніж відпустити Арно  спочатку заспокійливо стиснув її сильними обіймами.  Арахноіди прекрасно відчували стан дівчини. І вона була йому навіть вдячна за подібну участь. Сховавшись на грудях Арно, Сара намагалася вирівняти своє дихання, в той час, коли він просто притискав її до себе, розмірено погладжуючи по спині.