Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

- Так, тільки мені б в душ сходити, на мене не раз сьогодні проливали шампанське, - дівчина ніжно кладе долоню на мої груди. - Ти не проти?

- Звичайно, ні, - я відпускаю тендітну дівчину. Хоча хотілося б прийняти душ разом і розцілувати кожен міліметр її тіла. З нею все інакше відчувається і це зводить з розуму. Вона йде у ванну, а я наливаю собі ще цього дорогого рому, який сьогодні ми п'ємо. Випиваю, розглядаючи в панорамне вікно світанок і відчуваючи, як від передчуття горять кінчики пальців, як все тіло тремтить.

Ні, звичайно, я такий п'яний не вкраду у неї цноту, саме тому я і пив весь вечір. Але чому мені не допомагає алкоголь вирубитися? Чому я лише сильніше хочу її?

Після неї йду у ванну я. Тут тепло і пахне її солодким ароматом. Приймаю гарячий душ, не бажаючи скидати збудження і напругу тут. Чорт, хочу, щоб вона відчувала, як сильно я люблю і хочу її. До чортиків бажаю, щоб вона втратила розум. Як втрачаю я...

Знаходжу її в своєму халаті на другому поверсі. Вона п'є все так само своє вино - дівчата все ж були до неї прихильні і розуміли, що вона раніше не пила. Явно, не хотіли щоб їй стало погано і тому пили з нами ром. Здається, вони ризикнули своїм власним задоволенням заради нас. Мої друзі сьогодні точно не матимуть сексу після повернення додому, але...

Красуня навіть не уявляла, як виглядала в моїх очах. Вологе волосся по всьому темному халату, плече недбало оголене, хоча впевнений, що вона не спеціально і просто тканини халата для неї забагато. Хоча, може і помиляюся, адже вона цілувала мене у відповідь... Спокусити сама хоче? Може і хоче, я не проти взагалі, лише всіма лапками «за».

Присів у крісло, не сміючи їй заважати насолоджуватися видом з вікна. Вона, здається, найбільше любить це в моїй квартирі.

- Кир, як вийшло так, що ти закохався в Єсенію?

- Не думаю, що ця тема взагалі повинна нами обговорюватися, - відповідаю, трохи здивовано. - Це в минулому, - ось кого, але Єсенію з нею я не хочу обговорювати.

- Я розумію, що в минулому, - Лілі дивиться на мене, але не повертається всім тілом. - І знаю, що до неї ти більше не маєш сильних почуттів, - вона опускає блискучі очі по моєму тілу вниз. - Просто цікаво...

- І це єдине, що ти повинна знати, правда, - я посміхнувся. - І якщо боїшся, що одного разу я можу тобі зрадити з нею або щось на зразок того - запевняю, ні. Вона не зраджувала Саші зі мною.

- Але у вас же щось було? - дівчина почервоніла до кінчиків вух від моїх слів. Але не стала говорити, що не переживає за зраду.

- Щось, - я посміхнувся. - Ти настільки невинна, що мене кидає в жар, - п'ю ром, відводячи погляд. - Єсенія була для мене першою дівчиною, яка так відчайдушно і нескінченно любила одного чоловіка. Для мене це було чимось неможливим, надприродним. Думав, що любити чоловіка, навіть мертвого, це щось подібне до мазохізму. А вона відчувала, що він живий. Вірила, любила і тому намагалася зробити все, щоб ніхто, навіть я, не прибрав бізнес до рук.

- А після вони тобі дали шанс розвиватися поруч з собою? - Лілі облизнула губи.

- Приблизно так. Сашко, повернувшись, зрозумів, що все, чим ми бавилися і гралися по малолітству одного разу може погано закінчитися. Кинув, до біса, багато, віддав щось мені за відданість, так би мовити... Спочатку було дивно, адже він точно знав, що я небайдужий до його дружини. Я ще кілька років приходив до тями від своїх дурних думок, - встаю з крісла і трохи підходжу до неї. - Поки тут не з'явилася ти.

- Я? - Лілі повернулася до мене обличчям і здивовано глянула.

- Ти, - киваю. - Тепер я розумію, що ти просто перевернула весь мій світогляд з голови на ноги. Наше перше побачення було для мене по-справжньому першим в житті, - я ловлю її долоню і торкаюся її губами. - Пам'ятаєш, як ти боялася мене?

- Боялася, але не тебе, - Лілі сама підійшла впритул, відставивши келих. Вона другою долонею провела по щоці і прикусила нижню губу. - Я боялася розчарувати і не хотіла, щоб у тебе були проблеми, - вона опустила погляд. - Ти заплатив мені такі великі гроші за той вечір, дозволив відкрити очі на мої стосунки з батьками і врятував... - дівчина зітхає. - Мені б хотілося, щоб ти більше ніколи не був самотнім і нещасним. Кир, просто... Будь моїм.

Я прикриваю очі, торкаюся губами її чола. Боже, невже Всесвіт дає мені шанс бути щасливим?

- У мене навіть слів немає, - сміюся тихо я. - Це можливо лише за однієї умови, - я підняв її обличчя вище і зустрівся з вологим поглядом дівчини. Її сірі очі блищали і були найкрасивішими у світі. Принаймні в моєму світі так точно.

- Якому?

- Ти будеш моєю, - я посміхнувся і поцілував її в губи, знаючи, що це вже так і є. Бо відповідає вона через секунду, боязко поклавши долоні на мої плечі.

Не відриваючись від неї, я сідаю на ліжко, кладу її на коліна і поглиблюю поцілунок, пам'ятаючи, що обіцяв їй. Вона і правда, п'яна і їй би краще зараз поспати. Саме це змушує мене зупинитися і ніжно провести носом по її щоці:

- Ми з тобою сьогодні багато випили. Давай спати?

- Я думала... - дівчина опустила невинно погляд.

- Мені не потрібно щось доводити. Не впевнений, що зможу чекати довго, адже я хочу тебе не перший день. Але сьогодні я точно зможу.

- Добре, що у Єсенії є Саша, - тихо вимовила Лілі, посміхнувшись.

- Чому?

- Бо інакше, ми б не були разом, - знизує вона плечима, а я голосно сміюся, притиснувши її до себе.

- Ти маленька п'яненька дівчинка, - кладу її в ліжко і лягаю сам. Відверто хилить в сон, навіть коли вона зняла халатик і залишилася в одній футболці.

І майже не складно просто втиснути її тіло в своє і уткнутися в волосся. Майже спокійно засинаю. Майже не подумаю, як би могла закінчитися ця ніч. Залишився хорошим і гідним чоловіком в її очах, плюсик в карму.

Ну, майже.