Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

211.1.4.02–95. «Методика визначення БСК в природних і стічних водах» біохімічне споживання кисню (БСК5) — це кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО2 і Н2О впродовж 5 діб. БСК5 — важливий екологічний показник стану природних водойм. Високий вміст органічних речовин у воді призводить до інтенсивного розмноження мікроорганізмів, що може зумовити зниження вмісту розчиненого кисню та створити гіпоксичні умови і загибель окремих видів живих організмів Завислі речовини Завислі (зважені, зависі) тверді речовини, що певні у водах, складаються з часток глини, піску, мулу, суспендованих органічних і неорганічних речовин, планктону й мікроорганізмів. Концентрація зважених часток пов’язана з сезонними факторами, а також з режимом стоку і залежить від танення снігу, порід, що складають річище, а також від антропогенних факторів, таких як скиди стічних вод промислових підприємств та агропромислового комплексу, гірські розробки і т. н Завислі речовини впливають на прозорість води і на проникнення світла у водойми, на температуру, розчинність компонентів поверхневих вод, адсорбцію токсичних речовин, а також на склад і розподіл відкладень і на швидкість осадоутворення. Вода, у якій багато зважених часток, не підходить для рекреаційного використання з естетичних розумінь. Вміст завислих речовин у воді водойми після скидання стічних вод не повинен зростати більш ніж на 0,25 і 0,75 мг/л для водойм відповідно першої та другої категорій. Для водойм, які містять понад 30 мг/л природних мінеральних речовин, допускається збільшення концентрації' завислих речовин у воді не більше ніж на 5 %. Стічні води, які містять завислі речовини зі швидкістю осідання понад 0,4 мм/с для проточних водойм і понад 0,2 мм/с для водосховищ, скидати забороняється Нафтопродукти Нафтопродукти — продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах. Скид нафтопродуктів призводить до негативного впливу на здоров’я населення та стан водних об’єктів, оскільки 1л нафти/нафтопродуктів вбиває всі живі організми в 40 м води Нітрати Me (NO3)n Нітрити Ме (NO2)n Сульфати Ме2 (SО4)n Фосфати Ме3 (PО4)n Хлориди МеСІn

де n — валентність металу.

245.2. Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР гранично-допустима концентрація (далі — ГДК) речовини у воді — це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування. Водокористування — використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об’єктів). Нижче наводяться ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин у воді водойм господарсько-побутового та культурно-побутового призначення.

Таблиця 245.2

ГДК шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення (затверджені Минздравом СРСР № 6025-91 від 21.10.1991 р. «Предельно-допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые уровни (ОДУ) вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования»)

Речовина ГДК, мг/л Речовина ГДК, мг/л За санітарно-токсикологічним лімітуючим показником шкідливості Анілін 0,1 Нітрохлорбензол 0,05 Арсен 0,03 Піридин А! Бензол 0,5 Поліакриламід 2,0 Берилій 0,0002 Роданіди и_ Гексаметилендіамін 0,01 Ртуть