Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"

“Я не знала, що так буде! Я цього не хотіла!”

 - А чого ти хотіла, безсердечна лялько?

Герцог Ештон раптово розвернув коня і направив його у бік села.

- Ні, ти скажеш, чому ти це зробила. Я це заслужив після стількох років болю та мук. Ти мені поясниш усе, навіть якщо мені потрібно буде витягувати тебе з ліжка і при цьому побити твого чоловіка, якщо він мені перешкоджатиме в цьому!

І Річард зробив би це неодмінно, тому що в ньому накопичилося стільки злості, болю і ненависті, які вимагали негайного виходу назовні, інакше вони спалили б їх господаря вщент, звели б його з розуму. Але як тільки він наблизився до будинку Стокмі, прив'язавши Стормі, чоловік з волі нагоди став свідком такої зворушливої сцени, яка змусила його відмовитися від своїх планів, почекати з ними. У єдиному вікні, де горіла свічка, Річард побачив Кетрін, котра колисала Роббі. Вона погладжувала його дитячу голівку з такою любов'ю в очах, при цьому співаючи колискову. З його очей ринули гіркі сльози радості та щастя, образи та ненависті, заздрості та ревнощів, гіркоти та болю.

Як він міг зруйнувати таку ідилію? Люблячий батько ніколи б не зробив такого, попри ті почуття, що в ньому вирували, що вимагали відповіді на його запитання.

Його серце рвалося від любові до цих двох створінь. Йому так захотілося, щоб не було цих років розлуки та болісних страждань, щоб вони втрьох зараз перенеслися до маєтку в Глостерширі, ні - в чотирьох. Він, вона, Роббі та Джонні, звичайно. Річард би також сидів на ліжку з іншого боку від їхнього чудового малюка, погладжуючи його маленькі рученятка, поки Кетрін би співала йому пісеньку. Уклавши синочків спати, вони б усамітнилися у власній спальні, кохаючись всю ніч. І ніхто і ніщо їм не завадило б займатися такими солодкими утіхами!