Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Одіссея найкращого сищика республіки 📚 - Українською

Читати книгу - "Одіссея найкращого сищика республіки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Одіссея найкращого сищика республіки" автора Владислав Валерійович Івченко. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 236
Перейти на сторінку:

Борис не відповів. Тільки озирнувся і з ненавистю подивився на мене. Пістолет не випускав. Невдовзі ми приїхали до «Варшави», на вулиці не зупинилися, заїхали у двір, оточений високим парканом. У дворі зустріли кількох озброєних чоловіків, яким Борис наказав слідкувати за мною, після чого кудись побіг. Я знову попросив, щоб викликали лікаря, бо Анюті було зле. Але мене не слухали. Навпаки, наставили кольти і сказали, щоб я здав зброю.

— Дурні, сховайте свої кольти і викличте лікаря. Інакше я попрошу Бенціона Менделевича, щоб він звільнив вас під три чорти! — крикнув я. Більше роззброювати мене не намагалися, але й лікаря не викликали. Тримали мене на прицілі.

Почулися кроки, й у двір вийшов пан Крік.

— Іване Карповичу! — він підійшов до мене обійнятися. Постарішав, трохи накульгував. Побачив наставлені на мене кольти. — Ви що, подуріли! Ану сховайте зброю! — гримнув на охоронців. Ті помітно злякалися. За Кріком стояв блідий Борис, який уже дивився на мене скоріше розгублено, ніж із ненавистю.

— Пані Анетті потрібен лікар, — сказав я.

— Відвезіть її до Єврейської лікарні. Скажіть, що від мене. Четверо з нею. Не відступати ані на крок. Відповідаєте головою! — тихо сказав Крік. Бійці швидко залізли до авто й, шанобливо притримуючи Анюту, поїхали. — Прошу до мене, Іване Карповичу, — запросив Крік.

І ми пішли з ним до його кабінету, в окремий корпус «Варшави» з обмеженим доступом. Борис поспішав за нами. Дорогою зустріли кілька груп озброєних охоронців, які, вочевидь, чекали наказу й були готові діяти. Щоб пройти до кабінету пана Бенціона, довелося минути чотири пости охорони.

— Його треба обшукати! У нього є зброя, — прошепотів Борис, коли ми проходили останній пост.

— Борю, ти, мабуть, щось поплутав. Іван Карпович — мій гість. Мій дорогий гість. Кожному, хто спробує його обшукати, я руки по лікоть відріжу. Все зрозуміло?

Борис закивав і зблід ще більше.

— Прошу, сідайте, — показав пан Бенціон на велике чорне крісло, коли ми зайшли до кабінету. Сам сів у схоже. — Борю, налий нам трохи коньяку.

Борис кивнув і швидко налив. Ми були в кабінеті утрьох. Борис став у мене за спиною.

— Борю, відійди, — сказав пан Бенціон, помітивши, що присутність охоронця позаду мене трохи нервує. Борис відійшов. Став так, щоб мати можливість завадити, якби я спробував напасти на пана Кріка. — То що трапилося, Іване Карповичу? Борис дещо розповів, але мені здається, він неправильно зрозумів, бо каже щодо вас якісь дурниці.

— Пані Анетту спробували викрасти. Вони вели її ще з вокзалу. Я одразу помітив те авто, але подумав, що це ваші люди, бо пані Анетта розповіла, що в Одесі зараз неспокійно. Ми приїхали в ресторан, пообідали, потім пані Анетта поїхала готуватися до вечірнього виступу. Ті хлопці поїхали за нею. І тут з’ясувалося, що це не ваші люди. Ми кинулися навздогін. Нам пощастило, якби ми приїхали хоч трохи пізніше — викрадачі б зникли безслідно. Але ми зачепили їх, пошкодили авто, двох убили. Я поранив третього і завадив Борису вбити його.

— Так, саме цей ваш вчинок здивував Бориса і підштовхнув його до помилкових висновків, буцімто ви могли бути причетні до викрадення.

— Борисе, якби я був причетний, я б не заважав вам. Стріляйте, вбивайте, але що може розповісти труп? Нічого. Труп просто лежатиме на вулиці й чекатиме поліції. А ось поранений у бік викрадач, — до речі якого я поранив, — поїде до своїх товаришів. Йому буде потрібна допомога. Навряд чи він звернеться до лікарні, радше спробує знайти якогось підпільного лікаря. І тут уже вам усі карти в руки. Знайти лікаря, знайти пораненого, знайти його дружків і запитати, навіщо їм знадобилася пані Анетта. — Я говорив, а Борис ошелешено кліпав очима. Пан Бенціон усміхнувся.

— Пам’ятаєш, Борисе, я казав тобі, що коли Івана Карповича називають найкращим сищиком імперії, то радше применшують, а не перебільшують його здібності? Ти, здається, не повірив. Прибіг сюди, кричав, що він урятував нападника, аби захистити себе від підозр. Бачиш, як недобре вийшло. — Крік суворо подивився на Бориса.

— Вибачте, Іване Карповичу, я був неправий. Геть неправий. Просто все сталося так швидко, а ще й Ізю вбили, то я...

— Вибачу. А зараз я був би вдячний, якби ви зателефонували до лікарні і дізналися про стан пані Анетти. Потім знайшли тих людей. Бо поки вони на волі, пані Анетті загрожує небезпека.

— Борисе, ще четвірку людей до лікарні. І особисто перевір усіх підпільних лікарів.

— Слухаюся. — Борис пішов до дверей.

— А ще можна перевірити зброярні. У всіх нападників однакові новенькі браунінги, схоже, нещодавно куплені. Може, навіть в Одесі.

— Так, зброярні перевірити, — кивнув пан Бенціон.

— Слухаюся. — Борис вийшов. Крік відкинувся в крісло.

— Щось ніяк не вдається зустрітися у спокійній атмосфері, — усміхнувся.

— Не кажіть. Я так сподівався, що пригоди залишилися позаду, коли виходив на вокзалі в Одесі. Та виявилося, що ні. Кулі знову літали біля моєї голови, наче оси навколо достиглого яблука.

— Я прошу мені пробачити, Іване Карповичу, за те, що відбулося. Спробую якось компенсувати ваші хвилювання. Я підготував усе, що ви просили, і прошу прийняти це в дар від мене.

— Я просив досить багато, і воно коштувало

1 ... 58 59 60 ... 236
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одіссея найкращого сищика республіки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одіссея найкращого сищика республіки"