Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Ми - дракони, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Ми - дракони, Тала Тоцка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ми - дракони" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 88
Перейти на сторінку:

Знову почувся свист, на цей раз як домовлялися, два коротких і один довгий. Івейна накинула плащ і вислизнула за полог шатра. Рассел оглянув її, зітхнув і, присівши навпочіпки, почав закочувати штанини. Потім те ж зробив з рукавами і знову прискіпливо оглянув.

— Гаразд, Іві, так краще. Тільки дивись мені, раптом зупинить варта, мовчи, інакше все зіпсуєш.

Івейна з готовністю закивала. Девін всунув їй в руки ящик з баночками і мішечками, взяв за поли плаща і повів у бік королівських наметів. Коли в них на шляху постали королівські гренадери, метр їм пояснив, що у його високородія ввечері трапився невеликий жар, і тепер вони з помічником повинні перевірити, як відчуває себе спадкоємець. І якщо раптом з принцом щось трапиться, а Северіна поруч не буде, то запитають, звичайно ж, з того, хто був в цю ніч черговим... далі йшли практично безперешкодно.

Рассел відкинув полог і пропустив всередину шатра Івейну. Дастіан спав, розкинувшись на ліжку, і вона присіла поруч. Дивні почуття вона відчувала до нього, не такі, як до Ейнара, але Дастіан був їй, без сумніву, дуже дорогий, Іві навіть не могла пояснити, чому. Відвела з чола пасмо волосся і приклала обидві долоньки.

Їй здалося, що від них пішли видимі переливчасті хвилі, і гаразд би тільки їй! Рассел, що стояв за спиною і спостерігав з непідробною цікавістю — а він вперше бачив, як Іві наповнювала ілламою дракона, та вона і сама вперше це робила усвідомлено! — теж здивовано підняв брови.

Дастіан зітхнув, і Івейна поклала йому долоні на груди. Вони виглядали зовсім мініатюрними на горбистих м'язах, що проступали під білосніжною тканиною, занадто змужнів за минулий рік її... друг?

А від долонь знову йшли хвилі, цього разу набагато помітніші, покривали брижами тканину і зникали в грудній клітці, що мірно здіймалась від сну. Рассел із тихим захопленням дивився на це диво, і коли Івейна підвелася, навіть зробив рух, схожий на напівпоклон. А потім вона підійшла до Ейнара.

Принц спав на животі, звісивши руки вниз і зарившись обличчям в подушку. Іві з Расселом розгублено перезирнулися.

— Можете його перевернути, Расе? — прошепотіла вона. Той підійшов ближче, і тут Ейнар відкрив очі. Рассел миттю присів і пригнувся до підлоги, а Ейнар схопив Іві за руку.

— Що ти тут робиш, Іві?

— Я, — розгубилася вона лише на секунду і зараз же знайшлася: — Я тобі снюся, Ейнаре!

— Снишся? — він потягнув її, і вона, не втримавшись, впала йому на груди, попередньо впершись долонями.

— Що це? — Ейнар закрив очі, не випускаючи її з рук. — Що зі мною відбувається, Іві?

— Це просто такий сон, Ейнаре, — шепотіла Івейна, погладжуючи його по грудях і торкаючись до скронь.

— Чудовий сон, Іві, ти навіть не уявляєш... — він, не відкриваючи очей, притягнув її до себе і пригорнув до грудей, цілуючи абсолютно приголомшену Івейну. — Я так хочу, щоб цей сон не закінчувався!

Рассел піднявся над ліжком і округлив очі. Івейна залилася фарбою, але відірватися від Ейнара ніяк не могла. Вона гладила його чоло, потилицю, плечі, і їй зовсім не хотілося закінчувати цей чудовий сон. Хотілося, щоб Ейнар і далі цілував її так, як зараз, довго-довго, а потім влягтися йому на плече, оповити руками і дивитися, як він спить, слухаючи і засинаючи під його дихання.

— Спи, Ейнаре, спи, а я буду і далі тобі снитися, — прошепотіла Іві, продовжуючи гладити його волосся.

— Справді? Ти нікуди не зникнеш?

— Ні, я завжди буду з тобою, я ж Іві!

Ейнар глибоко зітхнув, щасливо посміхнувся і притиснув її міцніше. Дочекавшись, поки принц знову засне, Івейна вислизнула з його рук, і, ховаючи очі від Рассела, швидко пішла до виходу. Спочатку йшли мовчки, але потім Расс її зупинив.

— Стривай, Іві, — вона слухняно зупинилася, а він дбайливо підтягнув шнурівку плаща, — знаєш, тобі не варто соромитися своїх почуттів до нашого принца. Ви з ним гарна пара.

Іві здивовано подивилася на девіна. Що-що, а цього вона точно не очікувала почути.

— Що ви вигадали, Расселе, хіба я йому пара? Він мене ніколи не покохає, він сам це не раз говорив. Я всього лише його подруга дитинства.

— Іві, послухай мене — Расс поклав руки їй на плечі — якщо я хоч трохи розбираюся в людях, Ейнар закоханий в тебе по вуха, він просто сам цього не усвідомлює. І найголовніше те, що ви... Загалом, якщо нам з тобою пощастить, ти скоро сама все дізнаєшся. Ти навіть не уявляєш собі, яка ти йому пара, крихітко!

Івейна недовірливо глянула на Рассела і тяжко зітхнула. Час було повертатися в намет.

1 ... 58 59 60 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ми - дракони, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ми - дракони, Тала Тоцка"