Читати книгу - "Таксі для тіней, Янина Кап (Зоя Маг)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Андрій повільно сів за кермо. Руки слухняно лягли на холодне кермо.
Він більше не питав "чому?".
**"Що я ще можу зробити?"**
Фари врізалися в дощ, освітлюючи порожню дорогу.
Навігатор показав нову адресу.
**"Дім."**
Андрій повільно рушив.
Місто навколо виглядало інакше. Вулиці ніби розчинилися в тумані. Ліхтарі погасли. Будинки зникли.
Лише він. Машина. І дощ.
Він під’їхав до будинку.
Свого.
Фасад був порожнім. Вікна темні.
На ґанку стояв **він сам**.
Але молодший. Мов версія себе з минулого. Обличчя спокійне, погляд холодний.
Молодший Андрій повільно нахилився до вікна.
—*"Ти приїхав забрати мене?"**
**"Що це за гра?"**
Молодший Андрій усміхнувся. Тихо. Ледь помітно.
**"Я залишив тобі ключі. Що ж ти думав, буде далі?"**
Він сів на пасажирське сидіння.
Тиша. Лише дощ стукав по даху, мов секундомір.
**"Їдь."**
Андрій натиснув на газ.
Попереду не було дороги.
Лише темрява.
І вони рушили.
*
Тиша.
Дощ більше не падав.
Тільки порожнє місто. І старе таксі, що ковзає в темряві.
Андрій більше не питав.
Бо відповіді вже не мало значення.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таксі для тіней, Янина Кап (Зоя Маг)», після закриття браузера.
