Читати книгу - "Повернення Дракониць, Рина Арчер"

— Магію потрібно вивільнити.

— Ми повернемо доакониць.

— Ми матимемо змогу перетворюватися.

Знову ці повинен та мушу. Годі, досить.

Я підвівся, змушуючи всіх замовкнути.

— Сподіваюся, ніхто з вас не буде настільки дурним, щоб указувати мені, Верховному, що і як я маю робити?

Гул стих так швидко, ніби хтось перекрив усім горло.

— Ви тут, щоб радити, — мій голос звучав рівно, але гостро, наче лезо. — Тому радьте. Але тільки коли я цього попрошу.

Я обвів поглядом присутніх.

Жоден не зважився сперечатися.

Жоден не ворухнувся.

Навіть Марум.

— Всім зрозуміло?

Тиша.

І тільки хтось, сидячи ближче до виходу, тихо кивнув головою, ніби боявся, що від голосного слова я можу розірвати його навпіл.

Вірне відчуття.

Я відчував, як від мене йде хвиля сили. Як сам факт мого існування лякає їх.

І правильно роблять.

Зараз на нас чекали зміни.

Я не був наївним. Я знав, що з божественною силою я можу багато, але я також знав, що її потрібно навчитися контролювати.

— По-перше, мені потрібен вчитель.

Марум облизав губи, перш ніж відповісти.

— Вам чудово підійде Тінь. Він найкращий учитель.

Я зціпив зуби.

— Ні. Він не підходить.

Моя аура знову вирувала навколо, і навіть Марум, хоч і не показував цього відкрито, ледь помітно напружився.

— Він викрав мою істину пару та втік.

Тиша, що запанувала в залі, була схожа на вакуум.

Усі знали, що Тінь керував охороною. Усі розуміли, що це звинувачення означає.

Від нього смерділо зрадою.

— Є якась заміна? — запитав я рівним голосом.

— Я підберу кандидатів, — тихо, але чітко сказав Марум.

— Добре, — я кивнув. — По-друге, моя пара.

Від одного тільки згадування про Міру в мені прокинувся Авгур. Він кипів, зривався з ланцюга, роздирав мене зсередини.

Ми потребували її.

Вона була нашою.

Я відчував, як мої очі спалахнули золотим світлом, і в залі знову пробігся здриг.

— Її потрібно знайти за будь-яку ціну, — мої слова прозвучали майже шипінням, голос зривався на низьке гарчання.

Дехто з радників відсахнувся.

— Тінб і Дейрона притягти живими або мертвими.

Я бачив, як деякі дракони злякано затримали дихання.

— А з Міри щоб і волосина не впала.

Я виразно відчував, як на мені спалахнуло кілька пар очей. Хтось був шокований, хтось просто смертельно наляканий.

Хтось, можливо, вже обдумував план втечі.

І мені було байдуже.

Я сказав усе, що мав сказати.

З мене на сьогодні досить.

Різко підвівшись, я розвернувся і покинув залу, залишивши драконів переварювати почуте.

Їм доведеться звикнути.

Я більше не був просто Ноелем.

Я був їхнім Верховним.

І віднині все буде по-моєму.

Примітка:

Сьогодні вийде 2 розділи, дякую за вашу активність. Міра також часу дарма там не гає, тому переходьте далі за новою порцією цікавинок. Ця книга в категорії любовне фентезі, тому любов тут буде, та без гарячих сцен ❤️