Читати книгу - "Чорний Янгол. Початок, Катя Губська"

Куди ж поділись Анна і Франсуа?

Після балу принц запропонував Анні поїхати з ним — у місце, де він буває наодинці з думками. Це була річка з водоспадом, освітлена місяцем і всіяна зірками. Цикади співали нічну пісню, а вода тихо шепотіла.

— Подивіться, Ваша Високосте, як гарно, — прошепотіла Анна, милуючись небом.

— Але ви — ще прекрасніша, — м’яко відповів Франсуа.

Він дивився на неї — щасливу, живу — і серце його наповнювалось теплом. У ту мить він зрозумів: хоче, щоб вона була поруч завжди.

— Я люблю вас, — тихо сказав він, торкаючись її щоки.

Анна зупинилась, розгублена:

— Але ми майже не знайомі…

— Ми бачилися не раз, на балах у Луврі, у графині де Арсен… я завжди хотів підійти, та вас ніби ховали від мене. А на балу у Катрін… щось змінилося. Ви були чарівною. Ви єдина, про кого я мріяв — розумна, горда, щира. Прошу, не відштовхуйте мене.

Анна мовчала. Їй подобався Франсуа. Але серце й розум сперечались.

— Я не наївна, — мовила нарешті. — Мною не можна гратися. Якщо ви не серйозні — краще піти зараз.

Франсуа взяв її руку і поклав собі на серце.

— Я ще ніколи не був серйознішим. Відчуйте — серце не бреше.

— Уже пізно, Ваша Високосте. Мені час додому. Батько і Китті хвилюватимуться.

— Я вас проведу.

Вони їхали мовчки. Лише біля воріт він промовив:

— Не хочу тиснути. Але скажіть відверто — якщо не кохаєте, не мучте мене.

Анна зустріла його погляд.

— Я… не знаю. Мені потрібен час.

Принц ніжно поцілував її в щоку.

— Добраніч, пані.

Коли вона зайшла до своїх покоїв, Катрін уже чекала біля каміна з книжкою.

— Ну?

— Він признався. А я сказала, що подумаю.

— І правильно. Але не тягни.

— Серце каже одне, розум — інше.

— Тоді йди в монастир.

— Дякую, дуже втішила.

— Послухай мене: ланка твого життя викована дуже давно і якщо тобі судилося стати принцесою, ти станеш нею!

- З яких це пір ти стала таким філософом?

- З тих самих пір як побачила, що Його Високість кохає тебе! Я дала раду, але вибір все одно доведеться робити тобі. За тебе я його не зроблю.

Китті вийшла з кімнати.

Анна лягла у ліжко. «Катрін права. Вибір за мною…»