Читати книгу - "Без втрат не вийти, Вадим Володарський"

-Можна. Наприклад… Пам’ятаєш, коли ми були у суді, я спитав тебе після засідання, звідки ти так гарно розмовляєш українською, дуже незвично було, як для росіянки. Навіть суддя … прониклася. Ти тоді сказала, що у дитинстві часто гостювала в бабусі у Полтавській області. Так от, якщо в тебе бабуся тут, - можна отримати громадянство за територіальним походженням.

-Не вийде. – Вона похитала головою. – Бабуся-то є, але не рідна. Це – мама моєї мачухи. – Ніка сумно посміхнулася. – Дуже добра жінка, але для такої мети не підійде.

-Тоді доведеться спробувати інший спосіб. – Вікентій зробив паузу. Обличчя його залишалося серйозним, але  Ніка помітила на ньому щось… Та зрозуміла, що зараз буде сказано щось важливе. Але сказано ніби із гумором. – Якщо вже ти першою сказала про мрію… Тобі доведеться вийти за мене.

-Що?! – Ніка вперше у житті зрозуміла, що означає вираз: «відпала щелепа». Але швидко опанувала себе. – Невже ти…

-Звичайно. Хіба так не буде краще … в усіх відношеннях? І справу зробимо, й … мрії будемо втілювати, так би мовити, на законних підставах. – Він тепер посміхався. – Щоправда, для справи потрібно буде … провернути одну маленьку аферу, але зв’язки для цього в нас є. Я перевірив. То як тобі такий засіб вирішення проблеми?

Ніка посунулася до нього, щоб відповісти єдиним можливим способом.