Читати книгу - "Мистецтво війни"

віддають перевагу узвишшям над низинами; сонячним і яскравим місцям над темними й затіненими. А стають табором у місцях, багатих на провіант, з достатніми запасами води. Тому мовлено, що військо, яке не піддається хворобам, обов’язково виграє. У гористій місцевості його треба ставити проти сонця, щоб з правого боку й позаду була височина. У такий спосіб армія може використати переваги землі. Якщо зверху за водою дощило й потоки — великі, то з переправою через річку доведеться зачекати, поки вода спаде. Загалом у різних місцевостях існують: природні прірви, природні криниці, природні в’язниці, місця з будяками й колючками, природні пастки та межигір’я. Ти зобов’язаний негайно покинути ці зáкутні і не підходити до них.

Нам належить бути далеко від цих місць, а ворога треба змушувати до них наближатися. Ми маємо стояти до них обличчям, а протиборець під нашим тиском — спиною до них. На армію на її шляху чатують усілякі небезпеки, як-от заплави, ділянки, порослі очеретом, залісені гори та хащі. Проходячи через них, вам конче потрібно їх оглядати — регулярно і з неабиякою пильністю. Адже саме там можуть чаїтися супротивні шпигуни.

Якщо ворог наблизився, але не вдається ні до яких дій, то він покладається на знання про ці загрозливі нетрі; коли недруг далеко, то він провокує мене до герцю — хоче, аби я просунувся вперед.

Те, що супостат став табором на пласкому ґрунті, означає, що він володіє тут перевагами.

Гілля й листя в лісі рухаються — ознака того, що ворог підходить.

Багато перепон у траві — неприятель намагається нас заплутати.

Пташки раптом злітають — засідка.

Звірі налякано розбігаються — очікуй на раптову атаку.

Пилюка зненацька здійнялася вгору — їдуть колісниці.

Кушпела стелиться низько й широко — йде піхота.

Курява підіймається в різних місцях — супротивник збирає хмиз.

Пилюка то зноситься, то опускається в різних місцях — ворог отаборюється.

Якщо ворожі слова покірні та смиренні, а військові приготування посилюються, ворог лаштується напасти.

Коли супостат послуговується зухвалими та грубими словами й удає, що нападатиме, — він ладнається відступити.

Бачите легкі колісниці, що шикуються в русі на флангах війська, знайте — неприятель формує бойовий порядок.

Якщо ворог просить перемир’я, ще не зазнавши поразки в бою, очікуйте на те, що він щось надумав.

Завважуєте в протиборчому стані пожвавлений рух і шикування солдатів у бойові формування — ворог готовий до вирішального поєдинку.

А коли здається, що він то наступає, то відступає, знайте — він намагається заманити вас.

Похилившись, недруг спирається на свою зброю — значить, він голодує.

Те, що ворог бачить потенційну перевагу, але не виступає, — запорука його виснаженості.

Птахи купчаться навколо чужого табору — табір уже покинули.

Недружні солдати голосно кричать уночі — їх охопив страх.

Армію опанував хаос — генерал утратив авторитет.

Коли прапори й бунчуки переміщаються то сюди, то туди — у війську панує безлад.

Старшина легко впадає в лють і не контролює свого гніву — армія знесилена.

Ворог убиває коней для їжі — у його таборі нема провіанту.

Якщо кухонного начиння в таборі не виставлено й вояки до нього не повертаються — табір у безнадійному становищі.

Генерал розмовляє зі своїми підлеглими приглушено й сумирно — він утратив їхню підтримку.

Надміру роздає нагороди — не знає, що робити.

Генералове ж удавання до багатьох покарань засвідчує, що він перебуває у стані збентеження.

Спочатку генерал лютує щодо своїх підлеглих, а потім їх боїться — про такого воєначальника можна сказати, що він нерозумний і невдатний.

Приходити з подарунками й повагою типово для ворога, що прагне перемир’я.

І навпаки, супротивне військо прибуває, переповнене люті та дикості, й не розпочинає двобою тривалий час, хоч і не відходить з поля битви, — конче необхідно начуватися й бути дуже пильним.

Кількість вояків не є вирішальною перевагою, тому не варто нападати навально, покладаючись тільки на чисельність.

Концентруй свої сили ефективно, тверезо оцінюй, хто тобі протистоїть, і тоді матимеш підтримку своїх бійців.

Того, кому бракує стратегічного бачення, хто недооцінює ворога, ворог обов’язково схопить.

Супостат неодмінно полонить того, хто не доріс до опанування засад стратегії і хто спогорда позирає на супротивника.

Якщо вояків покарано до того, як у них з’явилася відданість генералові, вони будуть покірні і їх складно буде використати.

У разі ж, якщо вони вже віддані генералові, але кари щодо них ще не застосовували, ти теж не зможеш їх використовувати.

Тому командуй військом за допомогою гуманності й об’єднуй його військовою дисципліною — це забезпечить тобі незаперечну перемогу.

Коли накази регулярно виконуються і солдатів навчають виконувати накази, вони будуть слухняними.

А якщо накази виконують нерегулярно і вояків не навчають слухатися наказів, то вони й не слухатимуться.

Якщо накази виконують регулярно, то це означає, що між вояками та командиром панує довіра.

Частина 10. Форми мiсцевостi

Сунь-дзи сказав:

— Форми місцевості бувають такі: відкрита місцевість, де можна занапаститися; невдала для початку бою; вузька; небезпечна, але важлива; віддалена.

Місцевість називають відкритою, якщо я можу йти і ворогам вільно зайти на неї. На відкритому місці спочатку захоплюй висоту, освітлену сонцем, аби полегшити систему постачання, тоді перевага — на твоєму боці.

Місцевість, на яку легко зайти, але з якої важко вийти, є такою, де можна занапаститися. На ній, якщо ворог не приготувався, нападай і перемагай! Якщо супротивник уже налаштувався на баталію, то, налетівши на нього, не здобудеш звитяги. Тоді складно буде вийти з бою і наслідки будуть невтішними.

Якщо ж я вдарю й не переможу, і якщо ворог теж не матиме успіху — отже, ця місцевість невдала для початку бою.

У такому місці, навіть коли антагоніст намагається туди заманити, не треба наскакувати. Ми ж — заманюємо ворога і вдаємо, що відходимо!

Дозволь половині протиборчого війська вийти й відтак бий — тоді тобі буде це вигідно!

Якщо місцевість вузька, оточена обабіч горами, спочатку її загарбують і закріплюються там; якщо ж ворог першим захопив це місце і зміцнився та не вдається до нападу, й до того ж у нього небагато фортець, — атакуй.

Небезпечну, але важливу місцевість мусиш взяти в лабети першим. Спочатку захоплюй височину, освітлену сонцем, і чекай там на супротивника. Якщо ж він першим став на осонні, залиш цю позицію й не нападай.

Якщо ж ти й ворог далеко одне від одного, стратегічна перевага однакова; тоді тяжко викликати ворога на бій і в ньому не буде ніякої переваги.