Читати книгу - "Суспільно-політичні твори"

Роки навчання бігли швидко. Збереглася його характеристика, коли він був у останньому, восьмому класі гімназії. В ній є такі записи: «В посещении уроков был очень исправен, уроки готовил довольно старательно, письменные работы исполнял с достаточным усердием, к преподаваемому в классе слушает довольно внимательно, всеми предметами занимался с одинаковым интересом»[27].

Характеристики такого змісту писалися чи не на кожного гімназиста. В них дуже мало індивідуального, і вони майже нічого не говорять про особистість випускника, його громадсько-політичні інтереси. За рядками цієї характеристики проглядається швидше образ майбутнього дисциплінованого чиновника імперського режиму, ніж його непримиренного противника. Без сумніву, у Миколи Міхновського було інше життя, яке не знайшло свого відображення у рядках його гімназичної характеристики. Але про це життя немає майже ніяких відомостей, і реконструювати його можна лише гіпотетично.

Деякий час гімназист Микола Міхновський перебував під впливом старшого брата Гаврила, який закінчив прилуцьку гімназію 1876 р., а потім став свідомим українцем-патріотом. Спілкування з братом полегшувало його адаптацію до гімназичного середовища і водночас допомогло зберегти себе, не розчинитися в конформістському гімназичному оточенні.

З гімназичними роками деякі автори пов’язують і початок культурно-політичної діяльності Міхновського. Зокрема, Віктор Андрієвський у своєму нарисі суспільно-політичної біографії Миколи Міхновського написав, що він (Міхновський) створив у прилуцькій гімназії українську громаду, а за його прикладом така ж громада виникла у лубенській гімназії під проводом Володимира Шемета[28]. Підтвердити чи спростувати цю інформацію нам не вдалося, хоча про існування в Прилуках і Лубнах таємних українських гуртків місцевих гімназистів у літературі писалося[29]. Для встановлення, чи брали в них участь Міхновський і Шемет, необхідно продовжити пошук.

В історичній літературі не наводяться також точні дані щодо дати закінчення Міхновським гімназії. Знайдені у фонді Прилуцької чоловічої гімназії Чернігівського облдержархіву документи дають змогу точно встановити цю дату — 13 червня 1891 р. Саме цим днем датується атестат зрілості, який одержав Микола Міхновський після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії[30].

Попереду на нього чекало навчання в університеті.

СТУДЕНТСЬКІ РОКИ

Відомо, що М. Міхновський був професійними юристом і навчався в першій половині 90-х років у Київському університеті.

Намір після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії стати студентом юридичного факультету Київського університету Св. Володимира визрівав, за нашим переконанням, у Миколи поступово. Батьки не заперечували, але вирішальний вплив на вибір справив старший брат Гаврило. Після закінчення у 1886 р. прилуцької гімназії він став студентом історико-філологічного факультету Київського університету. Цікаво, що він навчався на одному курсі з Михайлом Грушевським — у майбутньому видатним українським істориком[31]. Однак з невідомих причин Гаврило Міхновський цей факультет залишив і вступив на юридичний факультет. Після його закінчення він деякий час був навіть викладачем цього факультету. Перебуваючи на канікулах і у відпустці у Турівці на Полтавщині — у родинному гнізді Міхновських, Г ав-рило багато розповідав молодшому брату про навчання у столиці, про студентське життя. Не обходили у своїх розмовах брати і громадсько-політичні проблеми, у тому числі суто українські. Друга половина 80-х років давала для цього досить яскравого і повчального матеріалу. Саме у Києві, де він жив, принаймні, до 1902 р., Гаврило сформувався як переконаний український націоналіст. Дмитро Дорошенко, який у 1905 р. проїздом відвідав Гаврила Міхновського у Прилуках, де він на той час працював адвокатом, охарактеризував його як палкого патріота і самостійника[32]. Немає сумніву, що приклад старшого брата справив надихаючий вплив на молодого Миколу — гімназис-та-старшокласника, який дедалі частіше задумувався над своїм майбутнім. З огляду на ці обставини вибір для навчання юридичного факультету Київського університету здається для Миколи Міхновського цілком вмотивованим.

В літературі зустрічається твердження, що М. Міхновський став студентом у 1890 р. У свій час таку помилкову думку висловлював і автор даної статті[33]. Насправді студентом Микола Міхновський став відразу після закінчення гімназії, тобто у серпні 1891 р. Ця дата встановлена на підставі матеріалів Державного архіву м. Києва, де зберігаються фонди Київського університету. В алфавітних списках студентів Імператорського університету Св. Володимира за другу половину 1891 р. під номером 192 стоїть прізвище студента юридичного факультету (першого семестру навчання) Миколи Івановича Міхновського[34]. Це прізвище в списках студентів університету зустрічається і у наступні 1892 і 1893 роки[35]. У всіх цих списках вказується на 1891 р. як на рік вступу Миколи Міхновського до університету. Таким чином, можна вважати остаточно встановленою і дату вступу Миколи Міхнов-ського до Київського університету.

У публікаціях про Миколу Міхновського немає і точної дати закінчення ним Київського університету. Називаються різні роки, найчастіше — 1894 і 1895 рр. А у довідці, підготовленій чиновниками Київського губернського жандармського управління, датованій 1898 р., навіть зазначається, що юридичний факультет Микола Міхновський закінчив 1893 р.[36]. Мабуть, це друкарська помилка, адже жандармські чиновники, як правило, відзначалися ретельністю і точністю.

Відомо, що повний курс навчання на юридичному факультеті Київського університету тривав 8 семестрів. Таким чином, навчання в університеті (за умови, що воно проходило без перерви) мало закінчитися 1895 р. Найкраще про це могла б засвідчити копія диплома, яка зазвичай залишається в університеті. Але її виявити не вдалося. Зате у тому ж таки Державному архіві м. Києва вдалося знайти документ, підписаний деканом факультету, у якому Микола Міхновський фігурує серед групи «нинішніх студентів 8 семестру». Документ датований 26 січня 1895 р.[37]. В іншому документі стверджується, що станом на квітень 1895 р. Микола Міхновський «прослухав повний курс наук» на юридичному факультеті[38]. Ці документи дають підстави стверджувати, що Микола Міхновський закінчив юридичний факультет Київського університету 1895 р.

Нагадаємо, що кінець 80-х — початок 90-х рр. був особливим, по суті, переломним періодом у суспільному русі в Україні. Закінчувалася ціла історична епоха, відзначена домінуванням в інтелектуальному середовищі України так званого «українофільства» — позбавленого політичного змісту руху української інтелігенції, що прагнула суто культурницькими методами змінити життя селянства на краще. Дмитро Антонович у своєму огляді історії української політичної думки з цього приводу зазначив, що після Кирило-Мефодіївського братства «український рух і українська громада постійно і досить систематично розгублювала свої