Читати книгу - "Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб"

«Небезпека минула?» – сподівалась я, отямлюючись після несподіваних новин.

Як же все складно та заплутано! Історія «неприязні» раптом набула зовсім іншого сенсу, і запитань зародилося стільки, що мозок відмовлявся їх опрацьовувати.

«Не біда, подруго! Оскільки у мене зі щастям не склалося, допоможу хоч тобі», – та я погано уявляла, чи Мелі потрібна моя допомога. Слова «Вальєн» і «міцні надійні стосунки» аж ніяк не поєднувалися.

Але він точно не був до неї байдужим. І в нього вистачало грошей… Атайя Тавеннська охоче одружила б такого із собою, а потім стала б удовою.

«Не лізь», – підказав внутрішній голос.

Він у мене розумний. Часом. А часом товкмачить книжкові істини й обурюється, що в сучасному світі вони не працюють.

Потім стало не до звідництва.

– …Дракон, – почула я чергове одкровення Ньельма.

Разом зі спрямованим на мене пальцем і звинувачувальними інтонаціями, це не обіцяло нічого доброго.