Читати книгу - "Це наш секрет..татусь, Верефрі"

— Побачимо, як складуться справи, — відповіла вона, хоча їй і самій дуже хотілося скоротити цей термін.

Кінець місяця:

Емі надіслала Аорону колаж із фотографій, зроблених за цей час. Там були її університет, прогулянки, нові друзі, але в центрі колажу було фото її в його вітровці.

— Це я тут, але думками з вами, — написала вона в підписі.

Він відповів просто:

“Ти тут більше, ніж тобі здається.”

Емі зберегла це повідомлення.

Прибуття Аорона

Аорон прилетів пізно ввечері. Емі зустрічала його в аеропорту, одягнувшись у світло-блакитну сукню, яка підкреслювала її ніжний образ. У руках вона тримала маленький букет лаванди, який приготувала для нього.

— Це для мене? — запитав він, усміхнувшись і приймаючи букет.

— Тобі треба щось, що нагадуватиме про мене, коли ти повернешся, — відповіла Емі, легенько підморгнувши.

Аорон обійняв її міцно, але знову його очі видавали якусь віддаленість.

— У нас три дні, — сказав він, поклавши руку їй на спину. — Давай зробимо їх незабутніми.