Читати книгу - "Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том 1"

107

Теdеum laudamus (лат.) — Тебе, боже, хвалимо — католицька молитва.

108

Старий Жижка з Таборова (1360–1421) — Ян Жижка, 1419 р. після спалення Яна Гуса став на чолі повстання чеського народу проти німецького панування над Чехією.

109

Братства — організації, що були в XVI–XVII ст. ст. центрами культурного і почасти політичного життя на Україні. При братствах існували школи, в яких навчалась молодь, переважно з заможних кіл, Тут мова йде про Київську академію при Братському монастирі.

110

Межигірський Спас — церква при монастирі в Межигір’ї, поблизу Києва.

111

У Почаєві святом у… — у Почаєвській лаврі, монастирі на Волині.

112

Чайки — великі козацькі човни.

Тендер — колись острівець, а тепер — коса в гирлі Дунаю

113

Агарянська земля — тут у значенні землі, населеної магометанами.

114

Козака лейстрового… — тобто козака, записаного у спеціальний військовий реєстр.

115

Цареградська башта — в’язниця у Стамбулі, колишньому Цареграді (Константинополі).

116

І на тихому Дунаї новим кошем стали. — Після зруйнування у червні 1775 р. за наказом Катерини II Запорозької Січі значна частина запорожців змушена була втекти Дніпром на територію, що належала Туреччині, де вони організували Задунайську Січ у гирлі Дунаю. 1828 p., коли кошовий Гладкий зі своїми однодумцями повернувся в Росію, Задунайську Січ було ліквідовано.

117

Як цариця по Києву з Нечосом ходила… — Нечос— запорозьке прізвисько князя Г. Потьомкіна, державного діяча, фаворита Катерини II. 1787 р. вони разом подорожували по Україні та Криму. Те, що Катерина «Межигорського Спаса вночі запалила», — легенда.

118

І як степи запорозькі німоті ділила та бахурям і байстрюкам люд закрепостила. — Після ліквідації Січі Катерина II роздала величезні земельні простори на півдні України своїм наближеним особам, зокрема Г. Потьомкіну. Чимало земель перепало німцям з походження, німцям-колоністам. 1783 р. Катерина II видала указ про остаточне закріпачення селян Лівобережної України.

119

Як Кирило з старшинами пудром осипались… — Кирило — Кирило Розумовський, останній гетьман України (1750–1764). Пудром осипались — перейняли закордонну моду носити парики, обсипані пудрою.

120

Містерія (грецьк.) — таїнство. Особливий жанр драматичного твору, що виник у середньовічному театрі (XIV ст.).

121

Суботове (або Суботів) — село і маєток Богдана Хмельницького біля Чигирина. Там він і похований.

122

Юрусь гетьманенко — син Богдана Хмельницького Юрій. Був гетьманом з 1659 по 1663 р. та в 1677–1681 роках.

123

…як він їхав в Москву із Полтави. — Шевченко тут говорить про повернення Петра І з-під Полтави після розгрому шведів 27 червня 1709 р.

124

Чечель, Дмитро — батуринський полковник, прибічник зрадника Мазепи.

125

Чута — назва одного з лісів поблизу Суботова.

126

Радзівілл і Потоцький — польські магнати. Брали участь у польському повстанні 1830–1831 pp. проти царизму. Після придушення повстання жили в еміграції в Парижі. Тут натякається на їх байдужість до визвольної боротьби польського народу. Володіли величезними маєтками в Польщі, Литві і на Україні.

127

Три указа накаркала на одну дорогу… — укази царя Миколи І про побудову залізниці між Петербургом і Москвою.

128

Да шесть тысяч в одной версте душ передушила… — На будуванні залізниці працювали селяни-кріпаки, які тисячами вмирали від нелюдських умов праці, голоду та епідемій.

129

Фон Корф — барон М. А. Корф, царський чиновник, казнокрад, член Державної ради. Керував поліцейською управою за царя Миколи І і одночасно поставляв кріпаків для земляних робіт на будівництві залізниці між Петербургом і Москвою. На цьому добре нажився.

130

Сулу в Ромні загатила тілько старшинами козацьким — Ромен, або Ромни, — місто на Поллтавщині, над річкою Сулою, притокою Дніпра. Тут мова йде про скарання Петром І старшин козацьких — однодумців зрадника Мазепи.

131

Ржавиця — Іржавець — село на Чернігівщині, куди, згідно з переказами, запорожці після зруйнування Січі перенесли образ божої матері.

132

Мучитель — цар Іван IV Грозний (царював у роках 1547–1584), великим князем був проголошений ще 1533 р.

Петруха — цар Петро І (був царем у 1682–1725 pp.)

133

Пчела — «Северная пчела», реакційна газета, що виходила в Петербурзі (1825–1853).

134

Ярчук — за народним повір’ям, собака, що народжується видющим, з вовчими зубами.

135

Тясьма — річка, притока Дніпра. На ній стоїть м. Чигирин, колишня резиденція Богдана Хмельницького.

136

Ясси — місто в Румунії, колишня столиця Молдавського князівства. Тут мається на увазі похід Б. Хмельницького на Ясси, 1652 р. в Яссах старший син Богдана Хмельницького Тиміш одружився з Розандого, дочкою молдавського господаря (князя) Лупула.

Жовті Води. — Мова йде про битву, яка відбулася на річці Жовті Води в травні 1648 р.

Містечко Берестечко. — Під Берестечком у червні 1651 р. сталася битва війська Богдана Хмельницького з польською армією. Зрада татарського хана, тодішнього спільника Хмельницького, дала змогу польській шляхті виграти бій.

137

Де Бальмен, Яков Петрович (1813–1845) — офіцер, художник, родом з Полтавщини, Шевченків приятель. Разом з художником М. Башиловим у 1844 р. ілюстрував переписану латинкою збірку «Wirszy Т. Szewczenka». Живописом і літературою займався як аматор. Загинув на Кавказі під час походу царського війська проти черкесів.

138

Пря (церк. — слов.) — суперечка.

139

Чурек — особливо спечений несолоний хліб у вигляді великого коржа. Сакля — хата, збудована з каменю й глини.

140

Що цар якийсь-то свині пас… — Тут Шевченко використав біблійний образ царя Давида, який забрав собі в наложниці жінку одного із своїх військових начальників (Урія), а його послав на війну, де він і загинув.

141

Гішпани — іспанці, в даному контексті — колонізатори.

142

Ставник — свічник у церкві.

Мірра (церк. — слов.) — пахуча смола, що її використовують під час церковної відправи.

143

Моголи — тут у значенні монголи.

Тамерлан (1336–1405) — перекручена європейська форма прізвиська Тімура, якого араби називали Тімурленг (що означає Тімур-кульгавий), — татаро-монгольський полководець і завойовник.

144

Коллар, Ян (1793–1852) — чеський поет і вчений, син селянина-словака, професор Віденського університету, обстоював ідею об’єднання чехів і словаків, а також інших