Читати книгу - "Кривавими слідами"

– Ми і справді повірили, що вас не було в країні, – додав Кир’ях. – Проте ви дещо не передбачили. Ви дали нам основний номер мобільного, яким постійно користуєтеся. Його ми і перевіряли на предмет того, де саме ви знаходилися в день убивства. Так, ми прискіпливіше вивчали ваше алібі перебування за кордоном, ніж ви собі могли уявити, – Кир’ях помітив подив Шевчука. – У вашої сестри надто серйозний мотив, щоб не перевірити вас ретельно, – пояснив причину. – Так ось, одного разу, кілька місяців тому, ви засвітили ще один зі своїх номерів. Буквально один раз. Ми вирішили його теж перевірити, – Кир’ях подумав, що Тіток справді крутий програміст – гарно понишпорив в історії життя підозрюваних. Але помітив, що вогник зневаги та власної непереможності, що до цього постійно горів у очах Шевчука, усе більше зникає. – І о диво! – не втримався від сарказму опер, на що Скляр усміхнувся. – Цей маловідомий номер несподівано почав приймати в січні дзвінки, і з нього також телефонували.

– Це не мій, – обірвав розповідь брат Ілони Вітторіно. – Я ту сімку загубив майже відразу, як придбав. Тому і не користувався стільки часу. – Прицмокнув і зручніше вмостився на стільці, вичікувально дивлячись на Скляра. Весь його вигляд промовляв: «Ну, що ти на це скажеш?»

– Сильно сумніваюся, що це збіг: дзвінки з і на цей номер на території Борисполя саме в дати, які нас так цікавлять.

– Збіг, – розвів руками Шевчук. На його обличчі з’явилася тріумфальна посмішка. Чоловік зиркнув на адвоката, але та не поділяла його радості. Лише зосереджено слухала.

– Ви неуважні, пане Шевчук, – хрипким голосом сказав Кир’ях. Цього разу він і справді застудився. Опера починало морозити, але це не мало для нього жодного значення. Він лише прочистив горло і продовжив: – Цієї ночі ми ретельніше перевірили камери запису в «Борисполі». Вас зафіксували камери спостереження, коли ви з підробленими документами поверталися до Мінська, аби вже звідти вилетіти зі своїми назад до України. І в Мінську в аеропорту вас теж камери зафіксували.

Посмішка враз зникла з обличчя підозрюваного.

– Поки ви тут, пане Руслане, ми отримали дозвіл на обшук вашого помешкання та робочого місця, – продовжив тим часом Скляр. Обличчя Шевчука геть спохмурніло. Тепер прийшла черга Скляра подумки тріумфувати. – І вже навіть провели його. У ході обшуку вашого робочого кабінету виявлено фотокопію паспорта Костянтина Базилюка. Скажете теж, що це збіг? Під час обшуку за місцем проживання вилучено ноутбуки, флеш-накопичувачі, у яких збереглися файли, що стосуються конфлікту між вашою сестрою та її покійним чоловіком.

Тепер затриманий не почувався настільки самовдоволеним, як було ще п’ять хвилин тому. Він глянув на адвоката, проте жінка мовчала. Вона прекрасно розуміла, що поліція має незаперечні докази. Тож говорити зараз абищо, не обдумавши, не варто. Панікувати – найгірше, що можна вчинити. Спершу захисник вирішила зрозуміти, що відомо слідству, і вже від цього відштовхуватися.

– Ну то що, далі ви самі чи мені продовжувати? – поцікавився Скляр.

– Продовжуйте, – Шевчук знову зручно вмостився на стільці, поклав долоні на стіл і зневажливо ковзав очима по обличчях слідака та опера.

Це зовсім не знітило ні слідчого, ні тим паче опера, які до такого давно вже звикли. Кир’ях пошкріб щетину і не зводив ворожого погляду з брата Ілони Вітторіно. Йому гризла голову думка, що в момент скоєння вбивства в будинку знаходилася п’ятирічна дитина.

– Також ми знайшли у вас у помешканні матерчаті рукавички і засоби маскування: накладні вуса та окуляри, грим. Це дозволило нам зрозуміти, що на камерах спостереження в «Епіцентрі» ми бачили саме вас, – продовжив Скляр. – Звісно, ми проведемо ще експертизу, але, дивлячись зараз на вас, я вже бачу схожість, пане Руслане.

– У процесі підготовки та планування вбивства, – продовжив далі Кир’ях, перед цим укотре прокашлявшись (горло справді починало дошкуляти), – ви разом із Базилюком вивчали обстановку на місці майбутнього злочину та вели стеження за потерпілим. Виправте мене, якщо я не правий, – попрохав опер затриманого, та Шевчук лише мовчки слухав і не мав жодного наміру щось говорити.

Точніше, він поки не міг узяти себе в руки та щось придумати. Надто несподіваним виявився арешт. Йому було відомо про затримання Бойка, тож він устиг зітхнути з полегшенням. Алібі його було і справді геніальним (дякуючи Базилюку, який використав усі свої знання та навички за роки служби в поліції; цей чоловік чудово знав, як і що зробити, щоб не бути пійманим, і свої гроші відпрацював як годиться).

Не дочекавшись від арештованого пояснень, Кир’ях повів далі:

– При зборі інформації про потерпілого вами був урахований той факт, що на його утриманні перебуває п’ятирічна донька, за якою у вихідні дні доглядає виключно батько. Що зобов’язувало останнього вдень знаходитися вдома, аби погодувати і покласти дитину спати. Тож саме цей період був обраний вами та вашими спільниками для вчинення злочину. На додачу, ви врахували та використали звичку жертви не зачиняти двері будинку вдень при знаходженні вдома.

При цьому на даній стадії підготовки та організації вбивства ви, як часткову винагороду за вбивство Мáрко Вітторіно, третього січня дві тисячі дев’ятнадцятого року в гіпермаркеті «Епіцентр» міста Рівного придбали та передали громадянину Базилюку спортивно-тренувальну гвинтівку «Kral Champion» Н-61275, вартістю п’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень, – поліцейський навіть не сумнівався, що таке дороге придбання пов’язане з даним замовним убивством. – Уже тоді ви були загримовані. Ми перевіряли камери гіпермаркету за цю дату.

– Таким чином, плануючи та організовуючи вбивство, ви заздалегідь визначили спосіб виконання злочину, його деталі та розподілили ролі кожного в спільній злочинній діяльності, – тепер продовжив розповідь Скляр. – Ви відвели громадянину Базилюку роль безпосереднього виконавця злочину, урахувавши володіння ним навичками поводження з вогнепальною зброєю, набутими в період проходження служби в правоохоронних органах. Це ж обумовило й обрання способу насильницьких дій – завдати потерпілому вогнепальних поранень. Із цією метою ви, організовуючи і сприяючи вбивству Вітторіно, у не встановлених слідством осіб придбали обріз мисливської рушниці ТОЗ-25 із саморобним глушником звуку при стрільбі та мисливські набої шістнадцятого калібру, – підгледів Єгор назву та цифри у своїх паперах.

– Усвідомлюючи, що ваша причетність до вбивства Мáрко Вітторіно буде перевірятися працівниками поліції, із метою забезпечення власного алібі, ви, у невстановлених слідством осіб, придбали бланк паспорта громадянина України серії СК № 1234567 на прізвище Зінчук. Уклеїли в нього власну фотокартку. Також підробили посвідчення водія ААВ132453 на прізвище Зінчук, уклеївши власну фотокартку (щоправда, із гримом), – Скляр відірвався від документів, щоб укотре