Читати книгу - "Ярмарок суєти - Книга 1, Вільям Текерей"

- Вона втекла цієї ночі, голубко! - вигукнула місіс Б’ют.

- І залишила для мене листа,- й собі додала Брігс.- Вона вийшла заміж за...

- Ради бога, підготуйте її! Нащо ви її мучите, дорога міс Брігс?

- За кого вона вийшла заміж? - не тямлячись з люті, вигукнула стара панна.

- За… за вашого родича...

- Таж вона йому відмовила! - закричала жертва.- Кажіть до ладу, не доводьте мене до сказу!

- Ох, голубко! Підготуйте її, міс Брігс... Вона вийшла заміж за Родона Кроулі.

- Родон одружився... з Ребекою... з гувернанткою... з нікчем... Як ви смієте казати таке, безголові! Ану геть з мого дому, дурепи, ідіотки! Це ваші, Марто, підступи, це ви обплутали Родона, сподіваючись, що я позбавлю його спадщини. Це ваша вина! - істерично кричала нещасна, стара.

- Щоб оце я вмовляла свого родича женитися з дочкою якогось художника? Що ви, голубко!

- Її мати була Монморансі! - вигукнула стара леді і з усієї сили шарпнула за дзвінок.

- Її мати була оперною танцівницею, і сама вона теж була на сцені чи десь іще гірше,- сказала місіс Б’ют.

Міс Кроулі востаннє зойкнула, відкинулась на спинку крісла й зомліла. Довелося нести її назад до кімнати, звідки вона щойно вийшла. Напади істерії ішли один за одним. Послали по лікаря, примчав аптекар. Місіс Б’ют зайняла місце доглядачки коло ліжка хворої.

- Її родичі повинні бути коло неї,- заявила ця віддана жінка.

Не встигли стару перенести до спальні, як з’явилася ще одна особа, що їй також треба було сказати новину. Приїхав сер Пітт.

- Де Бекі? - запитав він, заходячи до кімнати.- Де її шмаття? Вона поїде зі мною в Королевине Кроулі.

- Хіба ви не чули приголомшливої новини про її таємне одруження? - запитала Брігс.

- А мені до того яке діло? Я знаю, що вона вийшла заміж,- відповів сер Пітт.- Що тут такого? Скажіть їй, хай негайно спускається і не затримує мене.

- То ви не знаєте,- повела далі міс Брігс,- що вона покинула наш дім, перелякавши міс Кроулі мало не до смерті звісткою про своє одруження з капітаном Родоном?

Почувши, що Ребека вийшла заміж за його сина, сер Пітт вибухнув такою лютою лайкою, що її навіть незручно тут повторювати. Нажахана Брігс вибігла з кімнати, а разом з нею і ми зачинимо двері за оскаженілим старим баронетом, який не тямився з люті, що не сталося так, як він хотів.

А після того як баронет повернувся в Королевине Кроулі, він якось ускочив, мов божевільний, до кімнати, де мешкала Ребека, розтоптав її коробки й картонки і порозкидав папери, одяг та інші речі. Дочка дворецького міс Горокс узяла собі дещо з її вбрання, а рештою заволоділи діти й розігрували в ньому свої комедії. Це відбулося через кілька днів після того, як їхню нещасну матір відвезли на місце останнього спочинку й поклали неоплакану, нікому не потрібну в склеп, де лежали самі чужі.

- А що, як стара не пересядеться? - сказав Родон своїй маленькій дружині, коли вони сиділи в затишному бромптонському помешканні.

Вона цілий ранок пробувала нове фортепіано. Нові рукавички виявилися їй саме до міри, нові шалі чудово личили їй, нові персні блищали на її пальчиках, і новенький годинничок цокав на поясі.

- А що, як вона не пересядеться, га, Бекі?

- Тоді я сама влаштую твоє життя,- мовила вона.

І Даліла погладила Самсона по щоці.

- Ти все можеш,- відповів він, цілуючи їй ручку.- Їй-бо, можеш. А поки що їдьмо обідати в «Зірку й Підв’язку», хай йому біс.

Розділ XVII
ЯК КАПІТАН ДОББІН КУПУВАВ ФОРТЕПІАНО

Коли на Ярмарку Суєти і є виставка, яку руч-об-руч можуть відвідати Сатира й Сентиментальність, де вас приголомшують найдивовижніші контрасти, і смішні, і смутні, де так само доречні і співчуття, і захват, і жорстокість, і цинізм,- то це одне з тих публічних збіговиськ, про які щодня вміщує на останній сторінці оголошення газета «Таймс» і на яких з такою гідністю головував небіжчик Джордж Робінс. У Лондоні, мабуть, дуже мало знайдеться людей, які б не відвідували таких збіговиськ, а ті, що люблять з усього виводити мораль, повинні б подумати із зрозумілим трепетом і не без забобонної тривоги про той день, коли настане їхня черга і джентльмен з молотком за наказом уповноважених Діогена чи за дорученням виконавців духівниці виставить на публічний торг бібліотеку, меблі, посуд, одяг і вишукані вина небіжчика Епікура.

У кожного відвідувача Ярмарку Суєти, навіть у найчерствішого самолюбця, цей гидкий бік похорону померлого друга викликає смуток і співчуття. Тіло мілорда Багатія поховане в родинному склепі, скульптори вирізьбили напис, увічнивши його діла і скорботу спадкоємця, що порядкує його майном. Хто з колишніх гостей Багатія, що сиділи за його столом, не зітхне, минаючи знайомий будинок, той, де о сьомій годині так весело спалахувало світло, де так гостинно розчинялися парадні двері й улесливі слуги, коли ти ступав розкішними сходами, вигукували з поверха на поверх твоє ім’я, аж поки ти наближався до зали, в якій життєрадісний Багатій зустрічав своїх друзів! Скільки їх у нього було, і як він чудово їх приймав! Якими вони були тут товариськими й дотепними і якими відразу ставали замкнутими й невдоволеними, коли покидали його будинок! Якими послужливими й приязними були ті, що в іншому місці чорнили й ненавиділи один одного! Він був пихатий, але з такий кухарем чого не проковтнеш? Він був досить нудний, але хіба таке вино не пожвавить будь-яку розмову? «Треба неодмінно роздобути трохи його бургундського!» - кричать засмучені друзі в його клубі. «Я придбав цю табакерку на розпродажі в Багатія,- каже Кліщ і пускає її по руках.- Це одна з метрес Людовіка П’ятнадцятого... Правда, гарна штучка? Чарівна мініатюра!» І далі починається розмова про те, як син Багатія гайнує батькове добро.

І як змінився будинок! Передня стіна обліплена об’явами, де великими літерами перераховуються виставлені на продаж речі. Із вікна поверху звисає клапоть килима, на брудних східцях товчуться кілька носіїв, у передпокої повно неохайних осіб із східними рисами, вони тицяють вам у руки друковані картки й пропонують торгуватися за