Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поетичні твори, Федькович Юрій 📚 - Українською

Читати книгу - "Поетичні твори, Федькович Юрій"

245
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поетичні твори" автора Федькович Юрій. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 71
Перейти на сторінку:
КОЖУСІ

 

Вперше надруковано в журн. «Правда», 1889, т. 1, вип. 2-3, с. 148.

Автограф зберігається в ЛБ, ф. Барвінських, № 4676.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 495.

 

 

ПРАВДА

 

Вперше надруковано в журн. «Правда», 1889, т. 1, вип. 2-3, с. 148.

Автограф зберігається в ЛБ, ф. Барвінських, № 4676.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 495.

 

 

РОЖА

 

Вперше надруковано в журн. «Правда», 1872, № 5, с. 201.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 359.

За словами І. Франка, «сей твір, хоч який маленький, варт стояти рядом з найкращими народними піснями і з найкращими піснями Шевченка і показує нам справді першорядний ліричний талант Федьковича» (Франко І. Зібр. творів. У 50-ти т., т. 33, с. 132).

Під назвою «Рожа» у Федьковича є ще дві поезії. Одна з них, із присвятою «Ілашеві Хрестикові з Великого Кучурова на поклін», надрукована у збірці «Поезії Юрія Городенчука-Федьковича». Коломия, вип. 2, с. 55-62, друга, так звана «Іранська казочка», що увійшла до збірки «Дикі думи»,- в журн. «Правда», 1877, № 9, с. 313-318. Другу, що власне сюжетом подібна до попередньої, поет згодом переспівав німецькою мовою під назвою «Die Rose» (зб. «Am Tscheremusch», Чернівці, 1882, с. 27-30).

 

 

СТРАЖ НА РУСІ

 

І. Франко в Писаннях (т. 1, с. 364) опублікував поезію за автографом як варіант А, зауваживши: «Се, наскільки знаємо, перший нарис пісні, яку Федькович переробляв скільки разів, бажаючи зробити з неї щось вроді національного гімну».

Очевидно, цей перший варіант поезії Федькович послав до львівської «Правди». 24 березня 1875 р. О. Партицький повідомляв поета: «П[ан] Романчук читав нам Вашу пісню «Страж на Русі». Се дійсно поезія велична, пориваюча, а в ній різко висказаний наш народний програм. Однако ж друкувати редактори трохи бояться. Щось так причувається в тій пісні, як би похід збройний. А і те ще заходить, що «Правда» висилається в Росію, та могла би по надрукуванню тої поезії утратити поштовий дебит» (Писання, т. 4, с. 241).

Невдовзі Ю. Федьковичу написав буржуазно-культурний діяч Ю. Романчук, один із редакторів «Правди». Цей лист найкраще характеризує хитру, дволичну особу його автора: «Правдиву радість зробили-сте нам, присилаючи свою «Страж на Русі». Коротко - а сильно і ядренно. Я показував сю поезію многим, та кождому дуже а дуже сподобалась. Роздумували ми довго, чи не дасться вона в «Правді» помістити,- та от яке діло. «Правди» іде 80 екземпл[ярів] на Україну, а там, розуміється, не можна сеї поезії заслати задля строфи о «білім царі». Готові би за се «Правду» раз назавсігди там заборонити. А і в Галичині готов суд видати процес - вправді не за «білого царя», але за «лядського пана, неситого крові». Змінити ж не можна - шкода, бо поезія дуже багато би втратила. Але, може, якось сему зарадимо. У тих екземплярах, що посилаються на Україну, випустимо строфу о «білім царі» - лише випун- ктуємо її. А у тих ескземпл[ярах], що для Галичини, випустимо слово «ляцький», а лише випунктуємо його. Так, мож, дасться полатати».

Далі зі слів Ю. Романчука виявляється, що вірша у нього нема! Позичив, мовляв, комусь переписати, а «на другий день заслаб і дві неділі пролежав у ліжку», після чого забув, кому дав, бо бажаючих було немало. Після такого «пояснення» він не соромиться знову просити у Федьковича цю поезію, при тому малює «забавну» перспективу: «Я, як кажу, буду старатися помістити її в «Правді», але хоч би і не те - то як же би се було, якби львівські русини сеї пісні не мали! Ми її й співати будемо на яких вечерницях в «Руській бесіді» (Писання, т. 4, с. 241-242).

Як і слід було чекати, у «Правді» «Страж на Русі» не з’явився.

19 липня 1875 р. Ю. Федькович написав новий варіант поезії з підзаголовком «Піснь. Співається на голос, що німецька «Die Wacht am Rhein» («Сторожа на Рейні»).

Пісню «Die Wacht am Rhein» у 40-х роках XIX ст. написав маловідомий німецький поет Макс Шнекенбюргер (1819 - 1849) як «німецьку марсельєзу», і, хоч іменувалася вона гучно «народним гімном», народною не стала. У ній виразно втілена ідея великонімецького панування, через що пісню навмисне розповсюджували серед австрійського вояцтва. Їй на противагу Ю. Федькович створив пісню з «руськими» патріотичними мотивами, яких, розуміється, в імперії Габсбургів визнавати не хотіли. Німецькому «Lieb Vaterland magst ruhig sein!» у приспіві український поет протиставляв «О руський край (у другому варіанті - «О руський льве...»), спокоєм будь!..». І де вже Vaterland («вітчизна») міг бути в безпеці, коли підіймала голову найвідсталіша «колонія» - Буковина! Саме запозичення німецької мелодії мало звучати як перекреслення пісеньки Шнекенбюргера.

19 червня 1876 р. Ю. Федькович посилає поезію С. Воробкевичу, а той разом з іншими творами поета переадресував її до Львова О. Барвінському: «Посилаю тобі твори Федьковича і послі прислану єго руську марсельєзу, котру в альманасі помістить не можна» (Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. К., 1958, с. 170). Перед автором Воробкевич виправдовувався: «Вашу гарну пісню «Страж на Русі» післав я моєму щирому Барвінському, щоб і він ю собі прочитав» (там же, с. 171).

«Щирий» О. Барвінський хіба що вірш «собі прочитав». Хто «прочитав», хто «заспівав» - а на друк сміливого не знаходилося.

Восени 1876 р. другий варіант вірша «Страж на Русі» поет включив до рукопису збірки «Дикі думи». Збірку було надруковано лише частково і без твору «Страж на Русі». Цей другий, як і перший, варіант І. Франко опублікував у Писаннях (т. 1, с. 366-367), позначивши його літерою Б.

За рік до смерті Ю. Федькович таки побачив свій «гімн» опублікованим у літературному збірнику «Ватра» (Стрий, 1887), виданому критиком і публіцистом Василем Лукичем (В. Л. Левицьким, 1856-1938). Був то новий, найбільший з відомих варіантів, що в публікації мав назву «Сторожа на Русі». У Писаннях (т. 1, с. 559-560) ця чергова переробка подана за автографом під назвою «Страж на Русі» і з Франковою позначкою «В».

Зовсім інший варіант поезії мав друкуватися у збірці «Пісні жовнярські з голосами. Склав Ю. Федькович. Книжечка перша», виданій у 1887 р. у Чернівцях. У змісті вона значиться під назвою

1 ... 59 60 61 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поетичні твори, Федькович Юрій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поетичні твори, Федькович Юрій"