Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

Рома

Саша трималася молодцем. Вона стійко витримувала будь-яке питання моєї матері. І про її роботу, і як довго ми разом. І звідки ця рудий красень у нас з'явилася. Після того, як кіт подряпав мою матір вона його красенем більше не називала. Зрештою довелося закрити кота в моїй кімнаті, щоб він не накоїв ще чого. А то щось дуже зацікавлено він дивився на пальто моєї матері. 

- Дивно, що Ромочка ніколи мені не казав про вас. - ну ось, мама знову почала.

- Знаєте, про вас він теж ні слова не сказав. - з посмішкою відповіла Саша їй, кидаючи погляд на мене.

Бачу, як їй не комфортно. Думаю, дай Саші зараз таку можливість, вона б без роздумів стрибнула у вікно.

Мама з засудженням подивилася на мене. Не розумію суті цього засуджуючого погляду.

- І що ж ви плануєте робити далі? - запитала мати.

- Жити? - запитала у відповідь Саша.

- Дівчинка, не зрозумій мене неправильно, але Ромі не за статусом наречена секретар. - з посмішкою говорить вона.

- Мама, - втрутився я. - Припиняй.

- А раптом ти вирішиш одружитися з нею? - продовжила вона. - Таку дружину ти хочеш показати суспільству ?!

Уже сам не радий, що запропонував Саші цю роль. Потрібно припиняти все це! І чому такий негатив в її сторону? Це все через перше враження? За той час поки я був студентом, батьки і не таке бачили. Думаю, їх костюмом кішки не здивувати.

А зараз що відбувається? Я ніколи раніше не помічав за матір'ю упередженого ставлення до людей. Хто мені вічно повторював, що всі рівні? Що за диявол в неї вселився? Хтось мені розповість, що тут відбувається?!

- Вибачте, що встряваю в ваше обговорення мене при мені, але вам не здається, що Рома досить дорослий, щоб самому вирішувати, з ким зустрічатися і кому робити пропозицію? - запитала Саша.

Я захоплююся її стійкістю. Вона серйозно кинулася захищати мою честь? Настільки сильно вжилася в роль моєї дівчини? Нерозумно, але все одно приємно.

І ось, вони зчепилися поглядами. Саша і мама. Припинити це або не потрібно? Подивився на батька. Той з напів усмішкою спостерігає за всім цим. Підняв брову, коли він подивився на мене. Він синхронно повторив за мною. Ставки зроблені. Хто ж з наших жінок здасться першою? Здалася Саша. Вона перша відвела погляд. Мама переможно посміхнулася. Я простягнув батькові сотку. Той взяв гроші і дав мені легкого потиличника.

- Ніколи не сумнівайся у своїй матері. - каже.

- Награлися? - запитав у батьків.

Театр абсурду, а не вечеря.

- Саш, прости їх. - кажу дівчині.

Я згадав цей прийом! Пізно, але згадав.

- Мої батьки, - став пояснювати Саші, - таким дивним способом вирішили перевірити тебе. Раніше вони використовували цей прийом тільки на Марго. 

Подивився на своїх батьків. Тільки тоді в ролі того хто говорив був батько.

- Звичайно, просто раніше ти ніколи не знайомив нас зі своїми дівчатами. - каже мати, тепло посміхаючись Саші.

Така різка зміна в поведінці зовсім заплутала її.

- Тим більше таким чином. - додав батько.

Саша зніяковіла. Поправила пасмо волосся.

 Накрив її долоню, що лежала на столі, своєю. Вона так дивилася на мене! Стільки всього в її погляді! Вона одними очима задушила мене і все-таки закопала мій труп в лотку! Я лише посміхнувся у відповідь.

- І знаєш, Сашенька, я б дуже хотіла дізнатися про тебе більше! - каже мама, віднімаючи увагу Саші.

Кинувши на мене останній багатообіцяючий погляд, вона стала воркувати, по-іншому не скажеш, з моєю матір'ю.

Через двадцять хвилин їх балаканини я зрозумів - зспівалися! Вона навіть батька підкорила. Я всього лише перекинувся з батьком парою фраз. В інший же час вся його увага теж була прикута до Саші. З корисного, я за сьогодні дізнався більше про минуле Саші, ніж за минулі місяці. Де вчилася, ким працювала до того, як стала секретарем. В цілому вечір проходив тихо і спокійно. Поки мама не зібралася показувати мої дитячі фото!

- Мама! - кажу. - Може не за столом?

- Ти правий. - каже вона. - Сашенька, підемо на диван, там зручніше.

 Саша кинула хитрий погляд на мене і пішла за моєю матір'ю. Сіли поряд і стали гортати фото на телефоні. Посміхатися, улюлюкати. Саша кидала на мене багатообіцяючі погляди. Пригадає вона мені ще цього вечора. І не раз.

- Щось ти занервував. - запитав батько, а очі у самого сміються.

Ще б пак, так розважатися за мій рахунок.

- Багато там моїх фотографій? - запитав у нього.

- Досить.

- А ось це Ромочка в садку. - між тим продовжувала мама.

- Ой, а це та сама дівчинка? - запитала Саша.

- Яка?

- Ну ось! - показала щось на телефоні.

Підійшов до них. На фото я в пісочниці, поруч ще один хлопчик і дівчинка. Подивився на Сашу. Запам'ятала?