Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Всевидяча Нея" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 77
Перейти на сторінку:

— Лікуйте, лікуйте. А потім розкажіть, що вас із чортами пов'язує.

— Мене ні чого з ними не пов'язує! — крикнув цілитель.

— А не соромно так відверто брехати? — запитав Діма, Джеймс на нього подивився з цікавістю — Діти й то кмітливіші будуть і вміють напівправду говорити. А ви брешете!

Запросили про всяк випадок іншого цілителя, я дістала з малюнка клітку із зубастеньким. Він був живий, мені з переляку вдалося його помістити в малюнок так, щоб він у ньому застиг і не рухався, і щоб отрута його не вбивала.

— Сподіваюся, ти не покусаєш мене, а я постараюся тобі допомогти, — сказав лікар.

Довелося дістати дрібного з клітки, йому було настільки погано, що той навіть не ворушився. У міру лікування він оживав і ставав бадьорішим. А потім усі почули бурчання його живота. Хлопці дружно почали шукати, що йому поїсти.

— На собі перевірено, — сказав Ігнат і віддав крейді половину свого обіду.

Зубастенький невпевнено подивився на контейнер з їжею, потім на мене. Невпевнено виловив м'ясну кульку. Поруч на стіл застрибнув уже знайомий мені зубастик і прострекотав обурено:

— А мені?

— Теж голодний? — малий кивнув — А тебе хто приніс?

— Сам прийшов, — буркнув він, але не поліз до побратима в їжу. — У тебе там пиріжки з м'ясом. Дай!

Маркус від гріха подалі прибрав пиріжки і сказав:

— Вони з отрутою і потрібно знайти падлу, що моїй мамі їх дала.

Перший зубастик посунув контейнер з їжею і прострекотав поскаржився, що він тут на пару з хвостатим отруївся. І розповів, що бачив, як убили мага, а за ним потім он—той худий хвостатий бігав тиждень і він не міг поїсти нормально.

— Що він каже? — запитав Том.

— Скаржиться на життя, — обережно погладила скаржника між вух.

Він завмер, а потім муркотнув доволі і сам потерся об мою руку.

— А мене? Я тебе не кусав.

Погладила й другого іншою рукою. Теж замурчав і з'їв дві м'ясні кульки. Потім прибрав мою руку і поважно пройшовся по столу.

— Що сталося? — запитала зі зітханням.

— Мою зграю рогаті винищили, — сказав він обурено, — тільки двох самок із чотирма дитинчатами зміг урятувати. Заявилися в наш дім і стали вбивати всіх підряд. Тепер я розумію, що вони цього шукали. Для них ми однакові. І ми залишилися без житла.

Переклала його промову офіцерам.

— Нехай опише тих, хто приходив.

Я показала для початку малюнки, а зубастик сказав:

— Вони теж були і ще двоє.

Знову переклала і стала малювати.

— А з ким ти сім'ю залишив?

— Сховав.

Замалювала ще двох чортів. Перший зубастик мляво колупався в їжі, але уважно поглядав на малюнки.

— Цих теж бачив. Але вони нікого не вбивали.

Перевела хлопцям.

— Дрібні виходять хорошими шпигунами, — сказав Ікло.

— Цей міль твій родич? І ті два теж? — запитав дрібний.

Я картинно склала руки на грудях.

— Ні? Ой, а схожі. Зрозумів ступив.

— Якось не очікувала від вас такої розумності, — сказала їм.

— Ці два, — показав перший зубатик, — можуть змінювати себе повністю і набувати чужого вигляду. Я бачив, як цей так робив.

Перевела хлопцям.

— Потрібно поїхати в селище перевертнів і перевірити матір Маркуса, — сказав шеф — Знайти, хто передав отруєний подаруночок. Дрібних забирайте із собою. Нехай у вас у селищі поживуть.

Дрібні скривилися, жити з перевертнями їм, м'яко кажучи, не хотілося.

— Зате безпечно, — сказав капітан.

Довелося спочатку тільки зайти за сімейством другого зубастенького. Ці двоє домовилися, що потерпілий житиме з ними.

— Гей, хлопці, а у вас імена є?

— Треба ж ти додумалася, — сказав знайомий мені зубастик — Я Рурл, це Нурл. А ти Нея, я запам'ятав.

Мене поплескали по плечу, нагадуючи про переклад.

— Решту ви знаєте?

1 ... 60 61 62 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"