Читати книгу - "Королівська кров, Ана-Марія Еріш"

- Ну що, студенти, чи готові ви до нового навчального семестру? Тепер вам не буде поблажок, адже ви не такі вже й новачки, - посміхнувся чоловік.                                                                                                   

На цей раз професор Пауелл вів в нас ще два додаткових предметів. Ну прямо незамінний викладач в Академії. Хоча я розуміла, чому його тут так цінували, адже нам і справді було цікаво на його уроках. Цікаво, скільки ж всього він знає? Навіть уявити не можу. Але колись він обмовився, що в його Академії віддавали перевагу зовсім іншим урокам. І тут в мене виникло питання. Я спеціально пошукала, високих чинів з прізвищем Пауелл немає. Значить він міг навчатися в Академії простої магії. Та там же лише теорія. До того ж в більшості прямо таки зациклені на королівських родинах. Ну не міг же він вчитися в Академії Непростих. Чи все ж було саме так?                                                                

- Сам бачу, що готові. Ми з вами відправляємося в нову подорож, що має захопити вас. Принаймні я сподіваюся. - посміхнувся він. - Цього разу в нас доволі цікавий предмет. Ми вивчатимемо королівські родини всіх тридцяти п'яти світів. Їх особливості, історію та якісь цікаві факти. Звичайно, багато часу кожній ми не зможемо приділити, та ніхто ж не образиться.                                                                         

- Невже прямо всіх родин? - здивувалась Ровена. - Їх же дуже багато. Нам і пар то не вистачить. Хіба що по десять хвилин на кожну.                                                                                                                       

- Цей курс розтягнеться не на один семестр. Предмет ви будете вивчати ще весь наступний рік, тому не хвилюйтеся, ми про кожного поговоримо. - пояснив професор Пауелл. - Та почнемо ми з нині присутніх. Мені здається, так буде набагато цікавіше. Ви ж маєте знати не лише історію свого походження, а й своїх однокласників.. - він обвів поглядом кожного. - Почнемо ж ми... А от хоча б з родини Драгомір. Чудовий та дуже древній рід. Аларіку, що ти знаєш про своїх предків?                         

Рік не виглядав здивованим. Щось взагалі здатне вивести цього хлопця з себе? Напевно ні. Це якась особливість вампірів? Хоча скоріше за все це питання він чув не вперше. Наскільки я знаю у Валорії досить відповідально ставляться до своєї історії. І не дивно, що хлопець знав все про своє походження.                                                                                                                                                       

- Родина Драгомір одна з найстаріших у всіх тридцяти п'яти світах. Насправді їй набагато більше років, ніж заведено вважати. Перші згадки датуються близько двох століть тому. - почав він. - Та ми не завжди були вампірами. Саме через це багато хто і вважає, що ми досить молода раса. Близько п'ятисот років тому Людміла Арварен прийшла на наші землі. Вона змогла допомогти народу позбавитися свого прокляття, що висіло над Валорією віками. Так ми й стали породженням ночі. Поступово, до нашої країни з'їжджались вампіри. Це стало домом для кожного. Ось так Валорія й отримала свою особливість.                                                                                                     

Людміла... Здається це саме та жінка, портрет якої мені показувала Ілларія. Я пам'ятаю, що вона була першою вампіркою. Але саме через неї країна отримала свою особливість? І це був мій далекий предок? Важко усвідомити таку інформацію.                                                                                                

- А чи відомо тобі ким ви були раніше? До того як Людміла Арварен приїхала до вашої країни. - спитав професор.                                                                                                                                                           

- Так до її приходу, Драгоміри не були безталанними, як заведено вважати. Нам вдавалася не лише найпростіша магія. - хлопець уважно оглянув кожного. - Ми були ангелами. Одна з найсильніших рас, що поступово зникла. Проте народ був проклятий.                                                                                         

Поміж рядами пронісся схвильований шепіт. Оце так новина. Вампіри - це в прямому сенсі павші ангели. Цікаво, як на це відреагував би народ Барії, адже це якраз і була їх особливість.      

- Та таке життя мало дуже багато мінусів. Неймовірна сила несла за собою ще й відповідальність. До того ж існувало родинне прокляття. Постійні напади спустошували країну, адже сусіди хотіли захопити родючі землі Валорії. Ангели ж були не так вправні в битвах, як вампіри. - професор поправив свої окуляри. - От вам і завдання. Ви маєте дізнатись, що за прокляття тероризувало Валорію. А поки, заглибмося в історію...