Читати книгу - "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"

Слідча група порівняла дані про переміщення «ФСБ Владіміра Алєксандровіча Паняєва» з маршрутами Навального, починаючи з 2017 року, коли опозиціонер кілька тижнів як висунув свою кандидатуру на посаду президента Росії. Було очевидно, що Паняєв сидів на хвості в нового кандидата. Він часто подорожував з іще однією особою, Алєксєєм Алєксандровим — теж реальною людиною, військовим лікарем, який вступив у лави ФСБ 2013 року. Дослідивши його контакти, ми виявили, що Алєксєй Алєксандров — не хто інший, як «Алєксєй Фролов», один із трьох чоловіків, які слідували за Навальним до Сибіру. Ми розкрили його завдяки абсурдно примітивній моделі, за якою ФСБ створювала конспіративні особи: реальне ім’я агента, плюс дівоче прізвище дружини чи дівчини, плюс дата народження на рік раніше чи пізніше. Дівоче прізвище дружини Алєксандрова — Фролова — ми знайшли в соцмережах. Отже, він став Алєксєєм Фроловим. Дата народження теж збігалася: 16 червня, а рік змінили з 1981-го на 1980-й.

Ми прочісували злиті бази реєстрацій транспортних засобів, перевіряли адреси на гугл-картах, навіть вивчали онлайн-записи про оплату паркування — і викривали дедалі більше агентів ФСБ, які стежили за Навальним. В основній групі було восьмеро людей, зокрема ті троє, які літали в Томськ у дні отруєння. Під час розслідування ми натрапили на спецвідділ Інституту криміналістики ФСБ: деякі його співробітники мали медичні ступені, інші — досвід у спецопераціях, а деякі прийшли прямісінько з галузі хімічної зброї. Усі вони звітували полковнику Станіславу Макшакову — науковцю, який раніше працював у військовій програмі з хімічної зброї в Шиханах, де було створено «Новічок».

Ми встановили тридцять сім поїздок, у яких за Навальним слідували представники спецвідділу ФСБ: зазвичай у нього на хвості висіли двоє-троє оперативників, які заздалегідь прибували в місце призначення. Спершу здавалося, що Навальний — головний об’єкт цього відділу: 2017 року лише одна поїздка агентів не збігалася з поїздкою Навального. То був рейс, яким Навальний мав летіти, але мусив скасувати подорож, коли йому в обличчя жбурнули ядучою речовиною 396 і довелося оперувати око. Наприкінці 2017 року Центральний виборчий комітет Росії зняв кандидатуру Навального з президентських перегонів. Відділ ФСБ, який стежив за ним, зник із поля зору. Але вже 2019-го знову звернув увагу на Навального. Того року опозиціонер також пережив підозріле отруєння, але в нас було більше чіткої інформації про 2020 рік, зокрема дані про телефонні контакти кількох оперативників. З них ми знали не лише, з ким і коли вони спілкувалися, але й де кожен тоді перебував — завдяки геоданим стільникових передавачів.

Дані про дзвінки працівників Наукового центру «Сіґнал» свідчать: вони особливо активно комунікували з абонентами, пов’язаними з ФСБ, у період, коли дружина Навального постраждала від ще одного, попереднього підозрілого отруєння. На початку липня 2020 року Алєксєй і Юлія полетіли в Калінінград (російський анклав на балтійському узбережжі, між Польщею та Литвою) на п’ятиденний відпочинок. Вони сподівалися на романтичну подорож, але їх супроводжувало товариство з трьох оперативників ФСБ, які постійно зідзвонювалися з полковником Макшаковим. У четвертий день відпустки Навальні прогулювалися по пляжу, а потім зайшли на пізній обід у кафе «Кактус». Юлії стало зле, і невдовзі вона «почувалася слабкою як ніколи в житті», як вона згадувала потім 397. Вона пішла до готелю, але по дорозі сіла на лавку перепочити і вже не змогла підвестися. Зрештою їй вдалося дістатися номера і впасти на ліжко, після чого вона отямилась уже наступного дня.

Тим часом за їхніми спинами вирували події. Уранці 6 липня 2020 року — дня, коли Юлія занедужала, — зафіксовано шквал дзвінків. Крім контактів трьох агентів ФСБ з полковником Макшаковим, той, своєю чергою, тримав зв’язок із двома ключовими начальниками: директором Інституту криміналістики ФСБ генералом Кіріллом Васільєвим (інженером-хіміком, чиє ім’я зринало в дослідженнях НЦ «Сіґнал») і генералом Владіміром Боґдановим, який підпорядковувався голові ФСБ. Сам Боґданов полетів у Калінінград, де провів кілька днів у кабінетах ФСБ і спілкувався по телефону з Макшаковим та іншими хіміками із «Сіґналу».

Місяць по тому, коли Навальний полетів у Сибір, у групи отруйників з’явився ще один шанс. Як і під час калінінградської операції, перед вильотом із Москви агенти вимкнули свої постійні телефони. Алєксандров, він же «Фролов», кремезний вусатий лікар із червоною родимою плямою на підборідді, прилетів у Новосибірськ 12 серпня 2020 року разом із двома колегами-оперативниками: ще одним огрядним медиком середнього віку «Іваном Спірідоновим», чиє справжнє ім’я — Іван Осіпов (його сліди зникли із соцмереж 2012-го, коли він, вочевидь, вступив до лав російської секретної служби); і вже згадуваним оперативником ФСБ Паняєвим, який знайшовся в GetContact, а також був причетний до ймовірного отруєння в Калінінграді.

Відстежити співробітників ФСБ у Сибіру було складно: вони, певно, використовували одноразові телефони, чиї номери швидко не встановиш. Але в нас були дані про контакти інших учасників групи, що свідчили про сплеск активності в останній повний день перебування Навального в Новосибірську, а також у ніч на 20 серпня — перед ранком, коли Навальному стало зле в літаку. Високопосадовці ФСБ, зокрема керівник підрозділу Макшаков і його начальник Боґданов, як і інші учасники групи, цілу ніч обмінювалися текстовими повідомленнями.

Алєксандров украй необачно взяв із собою на спецоперацію особистий телефон і двічі викрив своє місцеперебування: з’являвся в мережі в Новосибірську, де приземлився Навальний, і в Томську незадовго до отруєння (за якісь шість хвилин їзди від готелю, де зупинився Навальний). Коли о шостій ранку (близько другої ночі за московським часом) Навальний сідав у таксі до аеропорту, агенти ФСБ знову переписувалися. Невдовзі Навальний був уже в повітрі, смертельно хворий, а пілот здійснював екстрену посадку. Коли опозиціонера перевозили до Німеччини, його одяг і особисті речі залишилися в омській лікарні. На них могли бути докази — сліди отрути. Але все кудись зникло. І саме в цей час учасник групи ФСБ Константін Кудрявцев, який служив у хімічній військовій частині в Шиханах, полетів із Москви в Омськ, де провів якісь десять годин, а тоді повернувся. Короткий візит, звісно, не доводить,