Читати книгу - "Повна енциклопедія тваринництва"

Правильне годування кролів м’ясних порід дозволить одержати згодом дуже ніжне і соковите м’ясо чудового смаку – цінний дієтичний продукт. Збалансоване харчування передбачає достатню кількість органічних та мінеральних речовин, тобто білків, жирів, вуглеводів і вітамінів, мінералів і певних ферментів. Такий склад їжі прискорить ріст кролів, їх природне дозрівання.

Раціон м’ясних кролів передовсім має містити повноцінні білки тваринного і рослинного походження. Ними багаті зернобобові, свіжа зелень, макуха, рибне і м’ясо-кісткове борошно. Із загальної кількості процентний вміст тваринних білків має бути не меншим за 10–20 %: тоді у кроля сформується пружне м’ясисте тіло і м’ясо буде смачним і не жилавим. На 80 % харчування м’ясних кролів складається з вуглеводів – це злакові, бобові, коренеплоди, що дають добрий запас енергії. Чудово засвоює організм кролів вуглеводи, одержувані з моркви, картоплі, конюшини, люцерни, турнепсу. Також повноцінним харчуванням для кролів м’ясних порід є повнораціонні комбікорми – їх склад визначено відповідно до ДЕСТу (табл. 4).

Таблиця 4

Комбікорми-концентрати (у % від ваги)

Примітка. У кожних 100 г корму міститься 310–315 ккал, 13–14 % перетравного протеїну і 5–9 % сирої клітковини.

Останніми роками в багатьох господарствах переходять на годування кролів повнораціонними гранульованими кормами. Ці кормосуміші готують за рецептами, розробленими для найбільш раціонального годування кроленят після їх відсаджування, у найбільш ранньому віці й на відгодівлі, плем’яних кролів, сукрільних і самиць, що годують (табл. 5, 6).

Таблиця 5

Повнораціонні гранульовані комбікорми (у % від ваги)

Примітка. У кожних 100 г корму міститься в середньому близько 300 ккал, 12 % перетравного протеїну та 12–16 % сирої клітковини.

Таблиця 6

Рецепт повнораціонного гранульованого корму для відсадженого молодняку кролів від 30- до 135-денного віку

Примітка. На 1 т комбікорму додається: вітаміну А – 3 млн к. е.; вітаміну D – 80 тис. к. е.; вітаміну Е – 7,5 г; вуглекислого марганцю – 25 г; сірчанокислого заліза – 100 г; вуглекислого цинку – 14 г та вуглекислої міді – 3 г.

Засвоєнню кормів сприяють також вітаміни й мінеральні речовини, що є у складі різних тканин організму.

За нестачі вітаміну А кролі легко піддаються різним захворюванням, збільшується прохолостання самиць, а молодняк відстає у рості та розвитку. Нестача вітаміну В порушує нормальну діяльність нервової системи, від якої насамперед залежить доцільна поведінка кроля. За нестачі вітаміну С різко знижується діяльність травних органів, що тягне за собою порушення обміну речовин. Цього вітаміну є багато у зелених і соковитих кормах.

За нестачі вітаміну D розвивається рахіт у всіх його проявах.

Вітамін D утворюється в тілі тварини під дією хімічних (ультрафіолетових) променів сонця. Багато його міститься у сіні бобових трав, наприклад у люцерновому. За нестачі вітаміну Е порушується діяльність органів розмноження – затримується спермоутворення у самців, різко знижується плодючість у самиць. Цього вітаміну багато в зелених кормах, у паростках зерен, у люцерновому сіні.

Норми годування кролів

Норми годування кролів залежать від їхнього фізіологічного стану та сезону. Самицям і самцям, що перебувають у фізіологічному спокої, на добу потрібно:

• концентрованих кормів 40–50 г влітку та 50–60 г узимку;

• трави 400–500 г влітку;

• соковитих кормів 150–200 г взимку;

• сіна 120–150 г взимку.

Під час підготовки та проведення парування самиця й самець на добу потребують:

• концентрованих кормів 70–80 г влітку та 90–100 г взимку;

• трави 500–600 г влітку;

• соковитих кормів 150–200 г взимку;

• сіна 150–200 г взимку.

Вагітній самиці на добу потрібно:

• концентрованих кормів 70–90 г влітку й 100–130 г взимку;

• трави 550–700 г влітку;

• соковитих кормів 200–250 г взимку;

• сіна 150–200 г взимку.

Самиці у період лактації на добу треба давати:

• концентрованих кормів 120–150 г влітку і 140–160 г взимку;

• трави 1000–1200 г влітку;

• соковитих кормів 300–600 г взимку;

• сіна 200–250 г взимку.

Ці приблизні норми розраховані для дорослих кролів середніх і великих порід, що мають живу масу близько 5 кг. Співвідношення поживності кормів у відсотках приблизно таке: концентратів споживають влітку 35–40 % взимку і 35–45 % влітку; трав (зеленого корму) – 55–65 %; соковитих кормів 25–30 % взимку; сіна (грубих кормів) – 40–45 % взимку.

Зимової пори кролів середніх і великих порід треба годувати більш поживно, давати надбавки, тому що тварини втрачають енергію (тепло) через знижену температуру повітря. Норми протеїну збільшувати не варто: кролі перетравлюють їх в однаковій кількості і взимку, і влітку. Основний вид корму взимку – грубі корми, зокрема сіно. Бобове сіно містить протеїну більше, ніж злакове, удвічі. Запліснявіле сіно давати кролям не можна у жодному разі: воно спричиняє серйозні хвороби і навіть падіж кролів. Солому використовують як часткову заміну сіна. Заражена грибками стара солома є причиною сильних розладів шлунково-кишкових трактів у кролів.

Раціони для кролів мають за мінімальних затрат забезпечувати високу продуктивність. Їх розробляють на основі норм годування з урахуванням загальної поживності кормів, вираженої в кормових одиницях, а також перетравності кормів і кількості в них необхідних поживних речовин (табл. 7).

Таблиця 7

Коефіцієнти перетравності деяких кормів у кролів (%)

Примітка. Перетравлена кількість корму, виражена у відсотках від усього з’їденого твариною корму, називається коефіцієнтом перетравності.

Сукрольним, самицям у період лактації і молодняку до чотиримісячного віку концентратів дають у кількості 65–80 % від загальної поживності раціону, соковитих кормів – 10–15 и грубих – 15–20 %. Кролиці у період лактації потрібно кормів утричі більше, ніж самиці у стані спокою. За типу годування кормами, багатими на білок (шрот, рибна мука), кількість протеїну на 100 г кормових одиниць має бути 12–17 г (табл. 8, 9).

Таблиця 8

Норми годування та орієнтовні добові раціони (г) для кролів за змішаного годування