Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Покоївка для незвичайного актора. Додано Бонус!, Анастасія Бойд 📚 - Українською

Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора. Додано Бонус!, Анастасія Бойд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Покоївка для незвичайного актора. Додано Бонус!" автора Анастасія Бойд. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 66
Перейти на сторінку:
Глава 37

– Боже мій... Ну кажи вже, чим ще хочеш мене добити, - тихо відповіла я, приречено заплющивши очі.

– Хочу задовільнити свою кохану зараз, якщо в тебе є на це бажання, - Крістоф, натомість, вирішив нагадати мені про свою сутність, яка лізе з нього навіть на лікарняному ліжку.

– Ти збожеволів? - дорікнула я Шері, і він розсміявся.

– Саме так, моя зірка. Збожеволів, і хочу, щоб ти замкнула двері зсередини, потім я зателефонував, щоб до нас ніхто не заходив, ти сіла зручніше поряд, і дозволила мені торкнутися твоєї дівчинки пальцями. 

В мене загорілося обличчя від такої несподіваної, недоречної, але все одно хвилюючої пропозиції.

– Це зовсім... За межею. А якщо тобі стане погано? - пошепки спитала я.

– Я зараз під препаратами, тому повний імпотент. Навряд чи щось дуже в мені напружиться. Естетична насолода, не більше, - закотив очі Крістоф.

– Тоді, яке тобі задоволення від цього?

– Бачити твоє задоволення. Торкатися так, як тобі подобається, - смакував він фантазіями, неначе вже напружуючись, не дивлячись на препарати. – Довести тебе до піку, відчуваючи, як ти стискаєш мої пальці... Хіба цього мало? 

– Звучить дуже дивно... Наче збочення. Дуже недоречне збочення, - я хитала головою, викликаючи в Кріса лише посмішку через свою порядність.

– Хіба ти забула хто я? Сексоголік, збоченець, порноактор, хтивий бос, закоханий в тебе до схиблення... Я щось упустив, моє кохання? - грайливо спитав він, стискаючи пальцями моє стегно.

– Ми в лікарні, Крістоф. Це якось... Негарно. Раптом нас побачать? Або почують?

– Досить, - погрозливо вимовив Шері. – Зачини двері, будь ласка, і повертайся до мене.

Я слухняно все зробила, відчуваючи себе так, ніби підписалась на якийсь злочин, і знову сіла на край ліжка обличчям до Крістофа, у передчутті дивлячись на нього. Він не здавався зовсім спокійним. Зараз йому стане гірше, і я зганьблюся, пояснюючи лікарям, чому так сталося. Сам головою не думає, і мені не дає.

– Красуня... Трохи ось так, ближче... І ніжку сюди, - Крістоф перекинув мою ліву ногу через свій тулуб, повністю розкривши мене для свого погляду і дотиків. 

Я прикусила губу від незручності і приємної прохолоди між ніг, та чекала. Це все неправильно. Це все жахливо. Я нещодавно вважала Шері мертвим, а тепер ось так хтиво проводжу з ним час, замість того, щоб просто обіймати та казати важливі речі. До того ж я хворію. Начебто... Коли в мене з'явився необхідний настрій для ігор? А він дійсно з'явився, точніше, низ живота млів, очікуючи на дотики. 

– Ти робила щось з собою, поки мене не було поруч? - заінтриговано прошепотів Крістоф, м'яко погладжуючи внутрішні сторони моїх стегон. – Гралася? 

– Ні, мені було не до цього. 

– Пробач мене... Пробач... Це мій найстрашніший злочин – змушувати тебе страждати, - схвильовано шепотів він. 

– То припини це робити.

– Намагаюся... Погано виходить. Навіть залишити тебе в спокої не вийшло.

Крістоф повільно пройшовся під резинкою трусиків, і я відчула як почало все пульсувати... Розум повернеться нескоро.

– Допоможеш мені? - він взяв мою руку, і відсунув нею білизну. Я слухняно тримала свої трусики, щоб вони не поверталися на місце. Крістоф повільно провів кінчиком пальця по моєму клітору, і спустився нижче. Захоплено посміхнувся. – Ти вже готова... Моя пристрасна мадемуазель... 

– Давай зупинимося, Крістоф... Будь ласка... Так не можна, - сором'язливо благала я, але Шері розпочав активно масувати мене, змусивши примружитися.

Дражнив клітор, занурював в мене палець, кружляв і пестив... 

– То що... Зупинимося? - хрипко спитав Крістоф, злорадно посміхаючись, і зупинив свої пальці. 

Я поворушила стегнами, натякаючи на продовження, і відчувала неймовірний сором за те, що пішла на таку недоречну розпусту. Шері продовжив свої рухи з ще більшим азартом.

– Хочу тебе... Відчути на смак, - несподівано прошепотів Крістоф, і тепер зовсім не здавалося, що він не збуджений. Хоч би йому не стало погано... Хоч би не стало...

– Як?..

– Ти зможеш сісти мені на обличчя?

– Божевільний... Що ти верзеш? - задоволення, сором, а тепер ще й роздратування. Навіщо Кріс таке пропонує?

– Хіба це так складно?

– Я цього не робитиму. Припини...

– Софі... Хіба це якось вплине на зручність? Просто сядь трохи вище, - збоченець. Крістоф Шері дійсно трохи збоченець.

– Просто я зараз піду звідси, і ти мене більше не побачиш. І мого підпису на своїх паперах також, - насупилася я, потрохи втрачаючи збудження.

– Це дуже жорстоко, мадемуазель Ріше, - млосно посміхнувся Крістоф, і пришвидшився, змусивши стиснутися від оргазму. 

Я закрила свій рот долонею, щоб не видати жодного звуку, і повільно звивала стегнами, поглинаючи ніжні пальці Крістофа... Насолода довго не відпускала моє тіло, зовсім виснаживши, що я безсило лягла поруч з коханим. На зміну задоволенню прийшло пригнічення і смуток. Можливо, це було востаннє. Можливо, цей час разом більше ніколи не повториться, а ми витратили його на такі дурниці... Я не розповіла про те, як потрапила до нього додому, як прочитала його листа, не спитала, чи причетний він до закриття готелю... І зараз цього не зроблю. Вже немає сил і часу. 

– Люба, ми маємо переходити до офіційної частини, - засмучено сказав Крістоф, поцілувавши мене в маківку.

– Не хочу тебе відпускати...

– Не треба. Лише відпусти сьогодні. Нотаріус і так трохи затримався...

– А завтра?

– Завтра операція, але після... Я весь твій. 

– Весь мій, тільки якщо?.. - пригнічено почала я, але не змогла закінчити фразу.

– Хіба ти вже не впевнена, що все буде добре? - поблажливо спитав Шері, і мене почали душити сльози.

– Я доросла, Крістоф... І насправді я все розумію...

– Як шкода. Я думав, що ти дійсно така невиправна оптимістка, - глузливо і ніжно сказав Кріс, намагаючись мене заспокоїти своїм настроєм, але марно. – Але я все одно кохаю тебе... Таку дорослу дівчинку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 61 62 63 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для незвичайного актора. Додано Бонус!, Анастасія Бойд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка для незвичайного актора. Додано Бонус!, Анастасія Бойд"