Читати книгу - "Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг"

- Ну?! - З натиском вимовляє Оля, витріщаючись на мене так, ніби я, як мінімум, інопланетянка, а як максимум прилетіла рятувати цей світ, і дівчина очікує першою потрапити на рятівний борт корабля.

- У? - Запихаюся піцою, яка, на жаль, настільки смачна, що встає поперек горла, так швидко я її лопаю. Здавалося б зовсім недавно снідала, вм'яла за щоки добрячу поляну, і знову розгулявся жахливий голод. Тож я розвела подругу не тільки на житло, а ще і на їжу в додачу.

- Розказуй давай! - А Олька така любителька колекціонувати плітки, що певно купила б мені ролс-ройс, якби мала гроші, тільки б дізнатися, як пройшла моя минула ніч.

"Я б навіть сказав проскакала. Верхи на тому мужику. Ухх!"

- Та що там розказувати? - Стенаю плечима, ніби це така тема, яку б навіть бабці на лавці біля під'їзду не обговорювали, а ми будемо місити воду в ступі. Насправді ж, здогадуюся, що цей хижацький апетит у мене через нічні пригоди. 

"Треба купити абонемент на понеділок, середу, п'ятницю і на неділю"

Який ще абонемент?

"До цього кардіотренажера. Можна буде снідати, обідати та вечеряти піцою й гамбургерами та не перейматися, що наберемо зайві кг"

- Тобто що? - Моя рука з чистою душею вже направилася за черговим шматочком смаколика, як подруга закрила його і його апетитних сусідів, а після взагалі затягнула до себе коробку, відгороджуючи від моїх рук і, головне, рота. - Ти незайманість втратила! Сьогодні. З якимось незрозумілим мужиком! І кажеш, що тут розказувати?

- Ну, не з якимось, а з експедиції, - якби ж то це було в якомусь нічному клубі, після надлишку випитого, та ще і якби я імені цього персонажа не знала... Ось тоді так, тоді це треш. А так... Намет разом поставили. Він мені юшку зварив, навіть якщо її їли ледве не всі в таборі. На руках носив! На хвилиночку! На руках! Можна сказати, що у нас і романтика була, тож...

- Ааа, ну тоді це все змінює. Тоді так, можна тра..., - дівчина тут же усвідомлює, що дещо перегинає, тож вчасно зупиняється, і промовляє вже куди культурніше, - можна займатися коханням.

- Чому ні? Я - жінка, він - чоловік, у нас обидвох були сексуальні бажання одне до одного, тоді в чому проблема?

"Ти кого хочеш обдурити? Олю, яка дивиться на тебе з підозрою, явно не вірячи? Чи більше себе, щоб виправдати свій бездумний вчинок?"

- Це говорить та, яка мене повчала краще придивитися до Тіма, бо він підозрілий, а сама першому ліпшому віддалася?

- Бо твій Тім справді підозрілий, - стільки хлопців навколо облизуються на Олю, стільки з них намагаються привернути до себе її увагу, а вона обрала того, хто палець об палець зайвий раз не вдарить, щоб мою подругу порадувати. Якимось малесеньким подарунком. Чи просто скромним сюрпризом.

- Тобто щодо першого-ліпшого ти не будеш сперечатися?

- В чому проблема, Олю? Яка тобі різниця, з ким я переспала? - Ні, ну справді, що за допит? Вона моя мама? Тато?

"Ти ж сама пообіцяла їй розповісти про цю ніч, якщо вона оплатить тобі готель. Чому тепер скандал заводиш?"

Бо він не перший-ліпший!

"Ого, ні? А хто ж? Кохання всього твого життя?"

Ні! Але і не перший-ліпший! Антон ніс мене чорт знає скільки по лісу. Витратив купу грошей на таксі, на готель, на сервіс, котрий мені в тому готелі надали. І так буде робити перший-ліпший? Та на цю роль тоді більше підходить Тимоша. Маю величезні сумніви, що він би заради Олі зробив би хоча б половину того, що заради мене зробив Антон.

"Нічосе... Свого захищаєш?"

- Гаразд, гаразд, - дівчина розуміє, що перегнула, чи просто не хоче сваритися. Або все ж бажає дещо дізнатися, і тому не йде на конфронтацію? Коротше, щось з цих трьох варіантів гріє їй душу, тому вона повертає коробку з піцою назад, відкриваючи кришку та задобрюючи мене. - Просто не очікувала, що ти мене обженеш в цих перегонах.

- В яких це перегонах? - Теж прикручую емоції, заїдаючи їх черговим шматком піцулі. Оля моя єдина надія та підтримка, а я через цього Антона завелася так, ніби він реально мій коханий хлопець. 

- В сексуальних.

- Зверни увагу, я навіть на старт не виходила, не кажучи вже про те, щоб брати участь в цих перегонах, - подруга сама вигадала цю гру, сама в ній пограла і сама ж в ній і програла. Бо я і справді ніколи не ставила відносини, а тим більше інтим на перше місце. На п'єдесталі було місце для батьків, для друзів, для навчання. Та явно не для кохання. Не в цей період мого життя.

- Тим більше прикро, - і відкушує величезний шмат, заїдаючи свою "гіркоту" поразки, - ну, тобто я рада за тебе. Ти не подумай. Просто це так... Неочікувано.

- Ага, ще і як неочікувано, - звичайно, я роздумувала про інтим з хлопцями. Про те, як це має трапитися. Скільки має пройти побачень, щоб я зважилася на цей вагомий крок в цих відносинах. І в цих думках ніде не виднівся нулик ні навпроти побачень, ні навпроти почуттів. Хоча... Якщо я віддалася Антону, отже, якісь почуття були? Вчора я то піддалася на провокацію, подумавши, що в чашці був алкоголь, і через це мозок затуманився, а виходить... Це все була реальна реакція на того чоловіка?

- Підозрюю, що там має бути ще той жеребчик, якщо ти так в першу ніч, та і без залишку...? - Підморгує Оля, а я вкриваюся червоними плямами по всьому тілу. Не бачу цього, але прекрасно відчуваю, як окремі частинки тіла ніби загоряються, і з кожною секундою площа загоряння стає все більшою.

- Ну, так..., - сенс брехати? Я і зараз згадую ті кубики преси, котрі облизували своїм язичком... Ті сильні руки, котрі тримали мою п'яту точку, коли його потужний пах...

- Опишеш? - Сумніваюся, що подруга проґавила той момент, коли я перетворилася в колір цього маленького чері в піці, тому давить на "болюче".

- А ти даси мені трішки грошей на ці пару днів? - Нахабнію, вже самій стає не зручно, але Оля єдина людина, в якої я можу попросити про допомогу, і в майбутньому не тільки кошти віддати, а і вже їй підставити своє плече. - Я не маю допустити, щоб батьки побачили мене в місті, а варто якось добиратися до універу, та і на доставках я розорююся, тому таксі, таксі й ще раз таксі мій єдиний засіб пересування на ці декілька днів.